Эта история о том, как сильно можно ждать любимого мужчину. ФОТО
Я тоже о нем делала сюжет, но его никто не запомнил. просто в тот день я делала два сюжета, и второй был о том, что в парках столицы разведут белочек. И все запомнили про белочек.
И не запомнили про Жемчугова. Он поехал домой в Красный Луч. После этого его родственники увидели уже в плену у лнровцев без рук с ранениями в бедра и живот. Слепого.
Его родственников снимали многие мои коллеги - Нелька, Ксюша, Фру, я снимала...
Родственники просили забрать его из плена, тяжело же сидеть без рук и глаз в луганском сизо, да терры обвиняли его в том, что он -диверсант, что он устроил терракты в Лутугино и Хрящеватом.
Но мы видели только, как его ждали его женщины - его мама с его фото на всех митингах, его жена и даже кошка Бусинка.
Эта история о том, как сильно можно ждать любимого мужчину.
Это фото от Евгения Цветанская о том, как важно дождаться.
Я знаю, что вы любите хорошие новости про белочек.
Но просто поверьте мне на слово - эта новость лучше всех белок мира вместе взятых.
Ось так виглядає "додому". Зворушена цим фото та страшено рада за Олену Жемчугову, яка відданно боролася за звільнення свого чоловіка та нарешті має можливість його обійняти.
Володимир провів цілий рік у полоні після того, як підірвався на розтяжці, втратив обидві руки, майже осліп.
Із ним із кількамісячного утримання повернувся співробітник місії ООН Юрій Супрун.
Досі у донбаських підвалах тільки за офіційними даними знаходяться близько 110 людей, серед них військові та цивільні, і на їх повернення чекають рідні.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки