Припускаю, що в Луганді дійсно вже готові здаватися українській владі. І ця думка широко проникла в маси тамтешніх колаборантів. І весь цей кіпіш із несподіваним сплеском смертності в окупаційній адміністрації, з чутками про заїзд із Донецька підкріплення, цілком може бути зачисткою тих, хто вже б до кінця року хотів тихенько відкрити дорогу українській армії. А те, як стрімко вони зникають, свідчить, що домовлятися з місцевими колаборантами безперспективно.

Всі ці розмови з колаборантами, прямі діалоги з Донецьком і Луганськом – марні зусилля. Поки там стоять росіяни й окупаційні адміністрації контролюються РФ усіх "домовляльників" відправлять врешті "на підвал" чи в могилу.

Читайте також: Югославські сценарії для України

Щось подібне було і під час хорватської війни. Коли голова уряду Західної Славонії вирішив сепаратно домовитися із хорватською владою. Його пристрелили колеги із Сербської Країни.

Читайте також: Чому не можна розмовляти із Захарченком і Плотницьким

Але ж адепти "діалогів" не дуже цікавляться реальністю. Миротворча теорія набагато приємніша і привабливіша, ніж реальна миротворча практика.