Країни Східної Європи сильно помиляються, коли вважають, що західні народи "заради них вступлять у третю світову війну". Вони самі мусять захищати незалежність від можливої в майбутньому агресії з боку великих держав  – переконаний політтехнолог Олег Медведєв

Один із головних ідеологів сучасного лібералізму Людвіґ фон Мізес свою роботу "Всемогутній уряд. Тотальна держава та тотальна війна" написав в останні роки Другої світової. Він не міг передбачити Будапештського меморандуму, але, розмірковуючи про майбутнє регіону, тверезо дивився на здатність малих країн боронитися від великих. Тому пропонував їм щось на кшталт Східного демократичного союзу – чи то федерації або конфедерації, чи то сталого військово-політичного союзу або Балтійсько-Чорноморської дуги.

Прискіпливо досліджуючи причини перемоги нацизму в Німеччині, він доходить висновку, що вона була підготовлена попереднім століттям німецької історії, відмовою від принципів політичного та економічного лібералізму. Що важливо як паралель із сучасністю, фон Мізес нещадно критикував думку, ніби в усьому винен особисто Гітлер, і наголошував на любові та підтримці, яку своєму фюрерові виказував німецький народ: "Внутрішня боротьба в Німеччині була лише спором між люьми, які одностайно підтримували кінцеві цілі зовнішньої політики Німеччини".

Німці любили і боготворили Гітлера так само, як росіяни Путіна. Й українці, якщо серйозно думають про безпеку, не повинні тішити себе ілюзіями, що Путін хай і поганий, але от росіяни – добрий народ, приязно налаштований до українців. Більшої дурні і не придумаєш: ненависть Путіна до України знаходить більше ніж розуміння з боку переважної більшості росіян. Вони йому аплодують, і Путін у цьому питанні – плоть від плоті свого народу. Чи як колись в якомусь монолозі зовсім на іншу тему жартував Хазанов, "не просто плоть от плоти, а можно даже сказать, что его крайняя плоть".

Читайте також: Знищити Київ. Перша в Другій світовій спроба стерти історичне місто з лиця землі 

Фон Мізес розвінчує і міф про те, ніби причиною Другої світової стали драконівські для Веймарської Німеччини умови Версальського договору. Показуючи долю репарацій у ВВП, він переконливо доводить, що умови миру насправді не були обтяжливими для країни, що програла, а до нової війни призвів не мирний договір, а той факт, що країни-переможниці крізь пальці дивилися на порушення Берліном його умов. Хіба тут не напрошується паралель із пострадянською Росією? Вона мусила викинути білий прапор у холодній війні із Заходом, а той, маючи реальну змогу її добити і розчленувати на десятки держав, ледве-ледве змусив себе змиритися з розпадом СРСР на 15 республік, який відбувся всупереч Заходу – згадайте лише "котлету по-київськи" від Буша-старшого, який переконував українців не відділятися від СРСР.

Дослідження глибинних причин приходу нацистів до влади, пише фон Мізес, повинно показати не лише роль подій у самій Німеччині, але й розібратися, чому цю тріумфальну ходу не зупинили інші країни. Головним мало би бути не питання – "що не так з нацистами?", а "що було не так з нашою політикою протидії нацистській загрозі?" Подібно тому, як лікарі, маючи справу з проблемою туберкульозу, не цікавляться, "що не так з паличкою Коха", а розмірковують над тим, "що не так з нашими методами боротьби із розповсюдженням інфекції?". Тоді фон Мізес радив замислитися над тим питанням "британцям, австрійцям та полякам". Кому із лідерів варто перечитати класика тепер, доволі ясно й зрозуміло.

"Ніхто не може звинуватити нацистів у тому, що вони таємно готувалися до реалізації своїх планів. Хто має вуха, аби чути, та очі, аби бачити, не міг не знати про їхні наміри".

Читайте також: Позиція цивілізованого світу щодо Росії має бути жорсткішою – Кравчук

P. S. "Фатальною помилкою, яка зірвала всі плани збереження миру, було саме нерозуміння людьми того, що лише у світі чистого, досконалого та нескутого капіталізму відсутні стимули для агресії... Європейські уряди ... прагнуть стриножити ринок, запровадити контроль над економікою та придушити капіталізм... Вони перетворили оподаткування в інструмент конфіскації та експропріації і проголосили нестримні державні витрати найкращим способом збільшення багатства та зростання добробуту".

P. P. S. І як напрочуд точно, в 1943-44 роках, автор передбачив ті зміни, які відбулися з менталітетом німців. "Колись німці візьмуться за розум. Вони згадають, що зробили свій внесок в світову цивілізацію, і зможуть повернутися до ідеалів Ґете та Шиллера. Але цей процес відродження має йти зсередини. Його неможливо нав'язати за допомогою переможних армій. Німці повинні завчити раз і назавжди, що їхній агресивний націоналізм самовбивчий, що він вже призвів їх до численних бід. Їм прийдеться добровільно зректися своїх теперішніх принципів і повернутися до всіх тих ідей, які вони сьогодні відкидають як християнські, західні та єврейські. З народних глибин повинні постати люди, які звернуться до них словами, колись сказаними св. Ремігієм при хрещенні короля Хлодвіга: "Спали все, чому ти поклонявся, поклонися всьому, що ти палив".

Німці за розум взялися, коли й хто підніметься із російських глибин і скаже своїм співвітчизникам те, що в 1993 році, дізнавшись про перше місце ЛДПР на виборах, вигукнув публіцист Карякін: "Россия, ты одурела!".