Дуже і дуже розчаровує – рішення Європарламенту вкотре перенести розгляд рішення про безвізовий режим для України (з лютого на квітень).

Ця ситуація не залишає сумніву, що у випадку з Україною мова йде не про бюрократичні процедури в рамках європейських інституцій, а відсутність політичної волі прийняти остаточне рішення.

Читайте також: Безвізова пауза до квітня 2017 року: що робити?

Здається, цього разу мова йде про бажання "завершити процедуру" після президентських виборів у Франції. Але враховуючи той факт, що в плані зміни підходів до відносин із РФ підсумки президентських виборів у Франції видаються вирішеними, то... То пізніше виникне питання, а як РФ зреагує на запровадження безвізу для України, і чи не варто "українське безвізове питання" вирішити одночасно з російським? Або інше питання. І процедура розтягнеться до безкінечності.

Журналісти запитують, а що ж буде зі громадською думкою в Україні щодо європейської інтеграції?

Мені чомусь здається, що після викиду справедливої злості, зневаги і роздратування на адресу Європи, українське колективне свідоме і несвідоме швидко повернеться до розуміння, що "Європа" – це не лише географія чи там європейська бюрократія і набір країн. Європейська інтеграція для України – це запровадження в усіх сферах суспільного життя принципів і норм, що, як би не розчаровували нас сьогодні європейські політики та бюрократи, все ж таки на кілька щаблів вищі, кращі за більшість аналогічних українських принципів та норм.

А про вступ до ЄС нині точно не йдеться, тому й соціологія на підтримку цього сьогодні особливого значення не має.

Читайте також: Європа та європейські цінності: історичні паралелі й уроки

Європейська інтеграція як напрям розвитку залишиться, з моєї точки зору, безальтернативним. А ось форми цієї інтеграції (не кажучи про темпи) можуть бути дуже різними.

Зрештою, неспроможність європейської політики виконувати зобов'язання перед Україною знімає з нас обов'язок виконувати невигідні для нас зобов"язання перед ЄС. Потрібно вчитися бути національно-егоїстичними і впертими з будь-яким міжнародним партнером, а не лише із ворогом – Росією.