Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 16 грудня

Як нідерландська поправка вплине на перспективи нашої євроінтеграції

Асоціація – це лише етап, через який нам потрібно пройти. Причому ми вже давно зрозуміли, що Україна не піде тим шляхом, яким пройшли країни останніх двох хвиль розширення ЄС. Такий шанс у нас був, але вже немає. Більше того, наразі немає розуміння того, яким буде Європейський Союз. Зміцнюються внутрішні кордони в ЄС, піднімаються питання безпеки та міграції, до влади у багатьох країнах пробиваються праві сили, зникають деякі об'єднавчі європейські цінності. Одним словом, те, що відбувається сьогодні в ЄС, чітко показує, що найближчим часом він навряд чи стане займатися питаннями розширення.

Чи можна примусити Росію дотримуватися правил і як це зробити

Російські можновладці, як їхні радянські поперед­ники, переконані, що світ існує за вовчими законами, а всім заправляє здебільшого Америка, яка дбає про власні матеріальні та геополітичні інтереси. Балачки про міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах, про дотримання прав людини чи владу народу – шарлатанство. Значення має лише влада. Америка колись тероризувала Кубу, і Росія може робити те саме з Україною. Такий підхід застосовується не лише в геополітиці. Росіяни щиро вірять, що західні спортсмени теж махлюють, просто не попадаються. Може, вони розумніші, а може, дотримання правил справді вимагається вибірково.

Нові часи: зброя масового ураження нині інформаційна

Це лише на перший погляд успіх Дональда Трампа чи зростання рейтингу Марі Ле Пен пояснюються трендом на праворадикальні (радше правоістеричні) ідеї. Насправді ж ідеться про глобальну зміну – приблизно таку ж, яка настала у світі після запровадження загального виборчого права. "Низи", мільярди незадоволених голосують, керуючись емоціями, фобіями й жагою помсти, а відтак приводять до влади популістичних політиків, чиї непрофесійність і нераціональність загрожують всьому світовому ладу. Та проблема не у виборцях і об'єктах їхніх електоральних симпатій, а в способі курсування інформації між ними.

Чому українській мові не личить мати хобітів і хакерів

Більбо Злоткінс (так прізвище Беґінс відтворив перекладач Олександр Мокровольський) на ілюстраціях Михайла Біломлинського із першого українського перекладу Джона Толкіна ("Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори" видавництва "Веселка" 1985 року) напрочуд схожий на совєцького актора Євгена Леонова

Читач Микита запитує, як треба відтворювати українською мовою запозичення з англійської мови: hacker, hurling (командна гра з ключкою й м'ячем. – Ред.), hashtag, hobbit. Думаю, що і прізвища, й загальні назви потрібно писати: гакер, герлінг, гештег, гобіт.  Личити – бути до лиця або відповідати правилам, звичаям. Наприклад: "Ніяк не личить оте чернече вбрання веселій панні" (Степан Васильченко). "Треба як личить стрінути дорогих гостей" (Панас Мирний). Наголос у дієслові ли́чити стоїть на першому складі.

Нестерпна складність подорожей українським автобусом із онлайн-квитком

Скажімо, як можна пояснити, що виписаний онлайн квиток треба обмінювати в касі, що стає відомо від водія, який у момент відправлення каже, що цей квиток його не обходить і він може зробити мені послугу і почекати на шлагбаумі. Як можна пояснити, що вже сідаючи на автобус, виявляється, що це трішки не той маршрут і потрібний автобус відправляється за дві хвилини, але потрібний автобус сьогодні взагалі не рушає, тому квиток можна "перебити" на наступний рейс за шість хвилин у спеціальній касі на шлагбаумі.

Як більшовики винищували цвіт української нації. 82 роковини злочину

15 грудня 1934 року в підвалах київського Жовтневого палацу через вирок виїзної сесії Військової колегії Верховного Суду СРСР почалися розстріли 28 відомих українців - письменників, громадських діячів. Їх звинуватили в участі у вигаданому чекістами "Об'єднанні українських націоналістів", яке мало на меті "підготовку терористичних актів проти зверхників російських комуністів". Це були яскраві представники української інтелігенції, люди, які могли багато зробити для розвитку українства. Серед них відомі письменники Дмитро Фальківський, Олекса Влизько, Кость Буревій, Григорій Косинка, Іван і Тарас Крушельницькі...

Дитячі книжки й ілюстрації до них – незнайомі, ненамальовані й дивні

Ілюстрація Ігоря Вишинського до казки "Іванко – цар звірів"

Як швидко відходить у небуття дитяча книжкова графіка. Сьогодні нікому не спадає на думку поцікавитися спадщиною Ігоря Вишинського і влаштувати його виставку. Жодне видавництво не прагне перевидати книжку з його дивовижними ілюстраціями. Звісно, добре, коли відомий письменник уперше пише для дітей, а хтось уперше малює, але й серед старих дитячих книжечок є шедеври, які не хочеться втрачати. Котел і Вишинський створили цілий казковий світ, який зачаровує і захоплює. Ніна Котел зізнавалася, що любить зображувати незнайомі або ще ніким не намальовані, а отже, дивні речі.

Український "Щедрик" заспівали в ефірі BBC. ВІДЕО

Славнозвісний різдвяний "Щедрик" пролунав в ефірі BBC. Разом із The Gori Women Choi його виконала співачка грузинського походження Кеті Мелуа. Український пісня, яку знають у світі під назвою Carol of the Bells, увійшла до останнього альбому співачки In Winter, який презентували у жовтні 2016 року.