Російський фонд "Общественное мнение" оприлюднив результати проведеного соцопитування, відповідно до яких 86% росіян впевнені, що Росію в світі бояться. 75% респондентів раді цьому "страху". Росіяни також вважають, що вплив їх держави в світі неухильно зростає. Таке зростання вони пов'язують з підвищенням військової могутності Росії. Це, однак, не заважає більш ніж половині опитаних (51%) вважати, що до РФ в світі відносяться необ'єктивно.

Перед нами серйозне протиріччя. Так "ура, бояться" або все ж таки "необ'єктивні"? Дані опитування свідчать, що російські громадяни не вважають страх деструктивним почуттям. Більш того, вони щиро не розуміють, чому після того, як Росія збільшила свою військову міць, регулярно лякає близьке і далеке зарубіжжя перспективами військового вторгнення, "ці дивні сусіди" не відчувають до неї поваги. Несправедливо. В цій новині, як у краплі води, відображена вся специфіка російської зовнішньої і внутрішньої політики - вселяти страх в розрахунку на любов і повагу. З російським суспільством ця формула працює. Громадяни налякані своєю державою, за це ж щиро поважають її. З іншими спільнотами формула любові, що викликана страхом, дає збій. Чому?

Уявімо собі неврівноваженого чолов'ягу, який регулярно напивається, влаштовує дебоші, вступає в бійки з сусідами, зтишка краде пошту. Він розуміє, що оточуючі дивляться на нього з неприхованим жахом, і навіть пишається цим фактом: "Лякаються - отже поважають". Але такого персонажа не кличуть на вечері, з ним не прагнуть випити кави і потеревенити про життя. Його цураються - ні, не як грізного варвара, а як неадеквата, від якого можна чекати чого завгодно. Саме цю відстороненість наш герой усвідомлює і сприймає як відсутність поваги до себе. Але це почуття настільки нестерпне, що він ховає його за роздратуванням. У результаті він і далі здійснює неадекватні дії, лякає оточуючих, домагаючись тим самим "поваги" до себе в тій формі, яка йому відома. Замкнене коло: чим більше його бояться, тим менше контактують; чим менше з ним контактують, тим більше він шокує оточуючих своєю неадекватною поведінкою.

Читайте также: Войну в Украине развязал российский телевизор - участник АТО

Ті, хто тримаються подалі від дебошира - люди адекватні. Вони мають різні почуття по відношенню до того, хто лякає їх своєю непередбачуваністю. Але любові і поваги там точно немає. Правильною реакцією на переляк завжди є страх. Потім виникає злість на адресу агресора і бажання або бігти, або захищатися. Злість і страх провокують викид в кров адреналіну. Бігти, оборонятися, цуратися або дати з порога по голові, "щоб було зась" - все це стратегії виходу з неприємної ситуації, які людина обирає сама. Але для того, щоб ефективно захистити себе, їй необхідно усвідомлювати небезпеку, відчувати неприйняття до агресора.

Агресивна реакція у відповідь на агресію - що може бути здоровіше? Якщо агресія систематична, то рано чи пізно виникає почуття ненависті. І це теж адекватна реакція - ненавидіти того, хто, користуючись твоєю беззахисністю, мучить, мучить, мучить ... Коли ж ненависть відчувати небезпечно, тоді вона підміняється любов'ю і повагою. Виробляється невідповідна ситуації реакція. Чим більше жертву лякають, тим більше вона поважає і любить свого мучителя. Адже якщо вона буде ненавидіти його, це буде коштувати їй ще дорожче. Любов і повага у відповідь на неадекватну поведінку є давно відомим психологам проявом пригніченої ненависті. Коли виникає така реакція, коли жертва відчуває до агресора позитивні почуття, вона не здатна чинити опір, захищати себе. Адже ніхто не чинить опір тому, що любить.

Щось схоже зараз демонструють російські громадяни. Вони прекрасно усвідомлюють, що їхня держава хизується військовою міццю для того, щоб викликати страх. Вони також розуміють, що страх є. На це вказують результати опитування. Чого росіяни не розуміють, так це того, що вони усвідомлюють тільки свій власний страх. Людям представлені тільки їх власні почуття, і нічиї інші. Тому здивування російських обивателів: "Чому ви не любите Росію? Адже вам страшно! Вам точно страшно - раз страшно нам!" варто розуміти, як чітке усвідомлення ними того факту, що інші держави і спільноти на їхнього власного персонального мучителя реагують якось не так. Ось що здається росіянам несправедливим. Поки одні можуть дозволити собі лякатися і шарахатися, інші змушені боятися, терпіти, але любити.

Читайте также: Почему большой сделки Трампа с Путиным не будет. Между Украиной и ОРДЛО тоже

Є ще один висновок, який випливає з російського соцопитування. Це відповідь на питання: чому російські і українські патріоти настільки різні? Українці люблять свою країну, абсолютно не боючись її. Росіяни ж поширюють страх, будучи щиро впевненими, що несуть народам любов. Скільки разів ми слухали презирливе пирхання на свою адресу: "Де українська військова міць? Де мільйони жертв, які ваша країна поклала в ім'я своє? Скільки земель ви завоювали? Скільки народів знищили? Де ваш хоч один більш-менш пристойний ефективний диктатор-душогуб? Україна - слабка і зовсім не страшна країна. За що її любити?". Уміння українців любити свою країну самозабутньо, без страху перед нею, незрозуміле росіянам. Але і це ще не все. Українці не бояться України до такої міри, що їм зовсім не спадає на думку лякати своєю країною оточуючих. Це вже зовсім кричуще для російських патріотів явище.

Хизуватися можливою військовою агресією стало улюбленим заняттям російських патріотів. Вони вимагають поваги до своєї країни, розповідаючи на дискусійних майданчиках про бомбардування і радіоактивний попіл. А потім дивуються, чому реакція у відповідь на їхні слова не така, як вони розраховували. Люди шоковані мілітаристським одкровеннями російських великоімперський спікерів. Крутять пальцем біля скроні і дивляться на них, як на чудовиськ - зі страхом і відразою. І це якраз нормально. А ось те, що більшість російських громадян не здатні зробити те ж саме - наводить на серйозні роздуми. Насправді "руський мир" - це в першу чергу неадекватна реакція на те агресивне щось, яке в сучасній Росії зветься "вставанням з колін". Ні до культури, ні до історії це не має ніякого відношення. Ідеологія "руського миру" - це перекручена форма любові до мучителя. Просто росіяни намагаються навчити весь свят своєму тлумаченню нормальності - любити те, чого потрібно побоюватися. А світ здатних на здорові психологічні реакції людей, чим далі тим більше, виявляється нездатним до настільки збоченій форми любові. Несправедливо? - Хто б сперечався.

Читайте также: Россияне используют приём "все вокруг виноваты, один я ангел" - эмигрантка из России