Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 14 березня

Урок провальної дипломатії: чим у зовнішньополітичному вимірі є Польща

Тішить, що Степан Бандера – не найбільш ненависний Ярославові Качинському і його прихильникам діяч. Схоже, що більше Бандери польська верхівка ненавидить... Дональда Туска. Саме того, що був прем'єр-міністром Польщі, а нині продовжує політичну кар'єру на посту президента Європейської Ради. Парадоксальний на перший погляд висновок (як же можна свого поляка ненавидіти більше, ніж тричі проклятого українського націоналіста?) насправді дуже легко довести. Якщо через Бандеру керівна в Польщі верхівка готова побити горщики з українцями, то через Туска, схоже, вирішили пересваритися з усім Європейським Союзом.

Перший День українського добровольця: чому це правильне свято для України

Світлина Олександра Чекменьова

Коли стоїть питання такого життєво важливого вибору, як "іти або не йти на війну», то практично будь-хто, хто бодай трохи сумнівається у правильності для себе цього рішення, знайде можливості цього уникнути. Саме тому навіть ті, хто одержав офіційну повістку і за нею пішов до військкомату й на фронт, заслуговують на звання Добровольця. І кадрові офіцери різних силових відомств, які не стали вишукувати нагоди залишитися в тилу, а пішли на фронт – теж. А багато хто з таких офіцерів, яких я маю честь знати особисто, щоб не залишати своїх бійців, скільки змогу протистоять спробам "заслати" їх кудись у штаб або в тил.

Скільки Україна втрачає через торгівлю з ОРДЛО

Коли про блокаду ОРДЛО кажуть її прихильники, найчастіше вдаються до аргументів морально-етичного характеру – "торгівля на крові", "угода з окупантом" і так далі, а її противники – до економічних аргументів. Мовляв, блокада невигідна для України, підприємства ОРДЛО платять податки в бюджет, тому Києву вигідно підтримувати їх у робочому стані. Називається навіть конкретна сума, яку 2016 року заплатили в бюджет фабрики і заводи ОРДЛО. 31,7 млрд грн – саме таку цифру в ефірі 5 каналу озвучив радник глави СБУ Юрій Тандіт. Апеляції до економічної вигоди дуже суперечливі й викликають багато нарікань. Тому на них варто зупинитися докладніше.

Черговий "удар у спину": як Туреччина знову копнула Росію

Іронія ситуації в тому, що повідомлення про блокування суден з анексованого Криму збіглися із візитом до Москви турецького президента Ердогана. Всі надії політичних романтиків у Москві на можливе визнання анексії Криму з боку турецької влади позбавлені сенсу. Анкара готова "підтримати" Кремль, як мотузка – повішеного. Між Анкарою і Москвою можливий миттєвий альянс, що не зачіпає стратегічних інтересів сторін. Чергові фрази Ердогана про необхідність збільшити російсько-турецький товарообіг на цьому тлі видаються тонким політичним знущанням. Політичний контекст заборони на допуск кримських суден віщує початок майбутніх проблем.

Порядок денний для Верховної Ради: що варто підтримати

Історія із Насіровим укотре актуалізувала проблему й нагадала про необхідність реформування судів і створення профільного суду для корупціонерів. Додатково розігріла тему заява Вищої ради правосуддя про неконституційність законопроекту №6011 "Про антикорупційні суди". Опір системи говорить нам про те, що вона відчуває загрозу, а отже законопроект потрібно приймати якнайшвидше та створювати дієві антикорупційні суди, яких чекають і українці, і міжнародні партнери нашої держави.

Приречений Донбас: чому крах ОРДіЛО – неминучий

Загалом слід визнати: те, що відбувається на Донбасі сьогодні, є наслідком деградації регіону, яка почалася задовго до бойових дій. І донбаські олігархи, які встановили контроль над місцевою промисловістю на рубежі століть, самі винні в тому, що сьогодні втрачають свої активи. Отримавши радянські підприємства практично задарма, за допомогою різних шахрайських схем, ці люди ніколи не знали їм справжньої ціни. Заробивши мільйони й мільярди, представники донецьких та луганських кланів так і не стали українською елітою. Не стали розвивати Донбас, вирішувати його соціальні проблеми, інвестувати в нові галузі промисловості.

Як вирішити енергетичні проблеми України – за 100 днів і з Ілоном Маском

Домовитися з Ілоном Маском про те, що він за 100 днів має встановити батареї в Україні. Якщо не встигає, то будівництво оплачує самотужки. Для будівництва попросити Маска принести довідку про несудимість. Зобов'язати його принести ксерокопію диплома з університету. Із підписом і мокрою печаткою. І перекладом на українську мову. У двох екземплярах. І на дискеті. НБУ має перевірити, чи має нефізична особа Маск рахунки в зарубіжних банках. Маск має подати заявку на аренду землі на 49 років, встановлення МАФ і провести через ProZorro тендер на логістику.