Коли історики та економісти будуть аналізувати період співпраці України з міжнародними організаціями, то з'ясують, що найбільше міжнародних, грантових коштів було витрачено на оптимізацію урядування, боротьбу з корупцією та створення суспільного телерадіомовлення.

Можна сказати, що за останні роки в Україні створено навіть спеціальний клас –  "фахівці з освоєння грантових грошей".

Але найсумніше навіть не це заробітчанство, а те, що перекладачі "порад іноземців" на українську чи російську мову, які виявилися не завжди висококваліфікованими, переконані, що саме такі реформи й потрібні Україні!

Читайте також: Радіостанції в Україні і в Польщі: порівняння двох різних світів

От і в справі творення суспільного телебачення та радіо група фахівців за грантові кошти активно веде Україну в бік космополітичного за змістом, експериментального за принципом організації роботи й авторитарного за характером ухвалення рішень медіа.

Натомість сьогодні настав час повернути справу створення суспільного телерадіомовлення в бік національного, що означає: пріоритет у пропагуванні української культури, мови, історії та традицій. Популярно кажучи, канал мусить показувати серіали не про американські парки, а насамперед про українські, а в прай-таймі демонструвати не серіали про боротьбу польського народу за свою незалежність, а, перш за все, про історію боротьби українського народу за свою незалежність...

Читайте також: Від НТКУ до суспільного мовлення: змінити парадигму цінностей

Канал мусить стати дійсно суспільним, а не урядовим, коли найважливішими стануть успіхи нашої економіки, освіти, науки, спорту, а не трансляції засідань чи нарад уряду.

Журналісти суспільного повинні ексклюзивно пропагувати героїзм, перемоги та самопожертву українців, а не поточну діяльність влади й чиновництва.

Тож сподіваюсь, що нинішній перший конкурс з обрання Голови правління НСТУ поверне Україну на правильний шлях у справі творення суспільного мовлення.