Не маяк – сліпучий мол: Гонтарева пішла! Могла й не приходити: обвал гривні під її орудою (19.06.2014 - 10.04.2017), з 11.85 грн. за $1 до 26.90 грн. за $1 ще той доробок. 

Краще пізно, як ніколи, та й чергового траншу МВФ дочекались: гроші люблять тишу. А президент палених підлеглих – не дуже.
Звільнення з посади не передбачає звільнення від юридичної відповідальності. Заяви Ю. Тимошенко до НАБУ та СБУ про вчинення кримінального правопорушення керівником НБУ Валерією Гонтаревою  нікуди не поділись.

Читайте також: Структурні "маяки" МВФ: до затишної гавані чи на рифи? Частина І

"Ближній круг" пішов на роздачу

Одна ластівка весни не робить, одна Гонтарева – не робить очищення, але вона не одна – вона перша. Перша з "ближнього круга".
І не остання: незважаючи на тактичні просвіти (кредит, безвіз) нисхідний тренд не змінився – цапи-відбували шикуються у чергу: тріскучий генпрокурор, безпорадний прем'єр, недієздатний парламент (останнього вівторка його недієздатність згодилась: провалили недолугий закон про непотрібний Конституційний Суд).

За результатами, вибачайте, роботи усіх їх треба гнати, та президент розтягує... Ні, не задоволення, а скид баласту. До гірших часів. Які неминучі, порукою – структурні "маяки" для МВФ. 

Ключові позиції соціального блоку (зарплати, пенсії) днями розглянуто. Вони маячать, але не світять і не гріють. Може інші інакші?

Нові перспективи: злидні для соціальщиків

Якщо працюючому люду і заслуженим ветеранам світять злидні, то соціально вразливим – поготів.

Заспів пункту 19 d надихає: "Ми повні рішучості посилити..." . Очікуєш приспіву: "... допомогу тим, хто конче її потребує". Не дочекаєтесь.

Натомість мусолиться нафталінове, азаровське: "перевірка соціальних призначень", гряде й спеціальний "закон про перевірку доходів отримувачів соціальної допомоги".

А ще: "посилити контроль ... покращити адресність з метою мінімізації призначення виплат тим, хто не відповідає вимогам". Тобто зменшити поміч тим, хто її взагалі не потребує!

Замість того, щоб припинити ганебну практику допомоги багатіям. Яку засвідчують майнові декларації, чинна практика, а ще – цинічні одкровення. А ще ця "допомога" непомірна: як не рахувати, заможні отримують соцвиплат більше, ніж бідняки і жебраки.

Лиш у кінці розділу притулився малюсінький ліхтарик: "ми створимо єдиний централізований банк даних по всім отримувачам соціальної допомоги (новий структурний маяк до кінця грудня 2017 р.)". Це слід було зробити ще у 1992-му, неодноразово пропонувалось і пізніше, http://www.radiosvoboda.org/content/країна-online-прозора-країна--успішна-країна-пять-пропозицій/25318653.html, адже прозорість і відкритість – передумови справедливості. 

Читайте також: Як знизити суми в платіжках? Коаліція знає, але не голосує

А позаяк такого поняття влада не відає, то навряд чи дізнаємось про всіх отримувачів і розкрадачів соціальної допомоги. Хочу помилитись, та огортає сумнів, що цей маяк засвітить. А як засвітить, то згорить синім полум'ям.

Нові перспективи: енергетичний пилосос

Пилосос працює на вдих і видих: перекачує гроші з наших кишень до гаманців енергетичних магнатів. Щоб їх погріти, п.24 розділу E "Політика в енергетичному секторі", з місця в кар'єр обіцяє "утримання тарифів на рівні повного відшкодування вартості".

В перекладі на нормальну мову: кампанії-монополісти й далі свавільно малюватимуть собівартість газу і електрики, а влада слухняно переноситиме їхні вигадки у наші платіжки.

Час пригадати тарифний пакет "Батьківщини", що передбачає розкриття і оприлюднення складових ціни на газ (законопроект № 2832 від 13.05.2015).

Ще приз газовикам-монополістам: "Ми щопівроку коригуватимемо ціни на газ внутрішнього видобутку, починаючи з 1 квітня 2017 р. з тим, аби його ціна залишалася паритетною до ціни імпортованого газу".

На відносно дешевий український газ ціна така, як і на дорогий імпортований! Ціна власного газу 1590 грн/ткм, а імпортованого - 5425! Відчуваєте різницю, що підлягає вирівнюванню за рахунок ваших кишень?

І з цього питання, роками вкривається парламентською пилюкою законопроект від "Батьківщини" за №3216 від 05.10.2015, який дозволить зменшити тарифи у рази.

Енергетичний розділ меморандуму містить 6 абзаців, один – цукерка магнатам, інші –  батіг-п'ятихвістка решті. Щоб позбавити ілюзій, у першому ж реченні двічі торочиться "продовжимо": як було, так і буде.

А що буде, в'ється наскрізною чорною ниткою: урізання соціальних нормативів ("стимулювання домогосподарств до ощадливості", "знизили норми споживання", "коригування соціальних норм у не-пікові місяці"), зменшення кількості отримувачів субсидій ("підвищення адресності соціальної допомоги", "поліпшення адресності"), і як результат – сумарне зменшення соціальних виплат: "обмежити видатки на субсидії з оплати комунальних послуг 47 млрд. грн. у 2017 році".

Ця політика коментарів не потребує, вона потребує зміни влади.

Ленін під червоно-чорним стягом

Усі б хотіли зменшити бюджетні соціальні витрати. За рахунок того, щоб люди отримували високі зарплати, пенсії, прибутки від бізнесу. Але ж не за рахунок того, щоб зажерливі можновладці жмотились на шматок хліба біднякам, якими (завдяки владі) є більшість українців.

Іще нюанс – пташина мова евфемізмів. Скажімо "адресність" слово гарне, коли стоїть на місці. Але ж у влади це стандартний евфемізм для штучного обмеження субсидій. Не диво, що люди її бояться і ненавидять, а заразом і "монетизацію".

Ще гірше з "лібералізацією". Назвіть підвищення цін "патріотизацією" і люди зненавидять патріотизм.

Яке, скажіть на милість, відношення має ринкове "ліберальне ціноутворення" до адміністративного встановлення цін Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)?

Це не термінологічні ляпи, а системна дискредитація ринкової термінології, ринкових реформ, економічної демократії. Це ланцюжок, яким Україна прикута до "совка": мертва комунія хапає живу країну.

Комуністичні рудименти просякають нашу дійсність від фундаментальної науки до системи державних нагород і нагороджень. Від здобуття незалежності рудиментарним символом був Ленін під жовто-блакитним прапором, після Євромайдану – Ленін під революційним червоно-чорним.

Ця двоїстість якнайкраще характеризує владу, як політичних спадкоємців Л. Кучми з його безпорадним: "так яку ж державу ми будуємо?".

Ця двоїстість у генетичній природі влади, що в принципі не здатна до рішучих демократичних перетворень. Тож коли їх час прийшов, її час вичерпався.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO