Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 14 квітня

У МЗС перерахували країни ЄС, до яких українці їздитимуть без віз

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в'їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великої Британії та Ірландії), а також до чотирьох держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії. Тож отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Марафон, а не спринт: здобутки й невдачі реформування української економіки

Реформи вимагають часу та терпіння. Погляньмо на факти в банківській та фінансовій галузях. 1. Облікова ставка НБУ знижена з 14% до 13%. Нещодавно вона була 22%. Це означає здешевлення ставки кредитування. 2. Інфляція минулого року була 12%. Цього очікується від 8 до 11%. Ще два роки тому вона сягала 40-60%. 3. НБУ продовжує нарощувати резерви. Зараз є 16+ млрд доларів. Порівняйте це із 7 млрд на кінець 2014-го. Резерви потрібні, щоб втримати ситуація за умов шоків, зокрема тих, що можуть бути створені Росією) та коли виплати України перевищують надходження.

Що у вас на думці: чи виживе журналістика в еру соцмереж

Тенденція така, що нині легшим і достовірнішим видається пізнання ситуації у країні, світі через повідомлення окремих особистостей, аніж через ЗМІ, як було до активного поширення соцмереж. Навіщо довіряти матеріалу якогось абстрактного журналіста, котрий ще й стоїть за назвою медіа, як за ширмою, якщо можна дізнатися всю потрібну інформацію із допису людини, яка є цілком відкритою, бо з нею разом милуєшся котиками і навіть стежиш, як ростуть і розвиваються її діти. Соцмережі дають уявне відчуття зближення з автором того чи іншого тексту, тому такий контент уже майже не піддається сумніву, що дуже небезпечно.

Звитяги української зброї: історію пишуть переможці

Словом, постало питання – а якщо відкинути комплекси й меншовартість і створити український військовий календар? Щоб не позичати очі в Сірка (котрий пес, а не характерник), казати: "Так, Грюнвальд – це ми. І Сині Води – ми. І похід Острозького на Молдову – ми. Він же під Оршею – ми. Сагайдачний під Москвою – ми". І цей перелік можна продовжити. Дивлячись, як Міноборони псує концепцію, підписану президентом, ніяких ілюзій щодо адекватності й мудрості тамтешнього керівництва, але міністри міняються (на щастя), а військо лишиться, логічно? Й українська героїка гідна свого календаря? Напевно, так.

Не хочеться повертатись до села, щоб відчувати гіркоту диму батьківщини – письменниця

Потім у неділю, його труть до свячених яєць, сточують до самої корони. Дика гірка трава нагадує нам про Велику Втрату, і коли її вносять з паскою до хати після свячення, із дзеркал знімають запони і можна тепер сміло у них дивитися. Там не побачиш мертвого Христа, а святкові застілля допоможуть забути про Його муки. Лише гіркі трави не змінять своєї суті: зцілювати, а не наповнювати бездонні шлунки. І хрін між ними найвищий і найгостріший, як людина, що завжди говорить правду, а тому її намагаються викорчувати, знищити. І водночас залишити дрібку, бо без правди людське нутро гниє і хворіє.

Один із наймальовничіших куточків Закарпаття захаращений сміттям. ФОТО

Звинувачувати в жахливій засміченості немає кого, крім себе. Місцеві селяни масово викидають сміття в потічки, вони керуються дивною логікою – "головне, щоб віднесло від моєї хати, а нижче за течією – хоч армагедон!" Після Великодня продовжимо розчистку, а в травні, коли частину води спустять для профілактичних робіт, завершимо її. Я розумію, що ці масштабні роботи із залученням спецтехніки – марні, якщо потічки й далі зноситимуть непотріб у озеро. Людей, які звикли викидати сміття в гірські річки, будуть нещадно штрафувати.

Коли крамницю відкривають, а коли – відчиняють

Чи не варто у львівських трамваях, де написано у випадку аварії двері відкрити вручну, вживати якийсь український синонім, наприклад, відкрити ручно, рукопаш або відкрити руками? Не лише у львівських, а й у всіх трамваях України на випадок аварії потрібно не відкривати, а відчиняти двері руками. Читачка Люба Войтович цікавиться: яке слово варто використовувати в поєднанні з іменником магазин: відкрити чи відчинити? Тут пасує відчинити, коли йдеться про початок роботи вранці або після перерви. А коли магазин тільки побудували і він починає функціонувати, то кажемо: у мікрорайоні відкрили новий магазин.