Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 13 квітня

Що насправді сказав про Україну держсекретар США

Якщо ми хочемо знати позицію США, то там уже пішло роз'яснення й устами Держдепартаменту, і Валерій Чалий, наш посол у Штатах, це спростовував. Тому треба бути дуже обережним, адже в нас розголос отримала саме інтерпретація французького міністра закордонних справ, відомого своєю специфічною позицією. Крім того, слід пам'ятати, що у Франції зараз ідуть вибори, та наскільки сильний там російський вплив. Ніяких обмінів не буде. Є досить жорстка позиція: "Покращення стосунків між Сполученими Штатами та Росією не може бути без звільнення Путіним Криму та припинення військового втручання на Східній Україні".

Хамство російської дипломатії

Ця історія – ознака глухого кута, в якому опинилася російська зовнішня політика, а цей квазідипломат є уособленням такого глухого кута. Адже навіть якщо мати багату політичну фантазію, знайти союзників Росії більше, ніж пальців на одній руці, думаю, не вдасться. І ця країна претендує на статус великої держави, мріє про те, щоб керувати світом, тощо. Звичайно, можна рухатися й далі – почати нецензурно лаятися, як це періодично робить головний російський дипломат Лавров. Але це є ознакою деградації самої російської держави. Адже дипломатія – це обличчя держави. У російської дипломатії обличчя зараз брудне, як, власне, і сама російська держава.

Чому нам справді потрібне суспільне мовлення

Ось елементарні приклади останнього тижня. Припустімо, відставка Валерії Гонтаревої. Хто вона за фактом: руйнівниця банківської системи, виконавиця чиїхось замовлень чи безкомпромісна реформаторка, асенізаторка авгієвих стаєнь? Обидві думки присутні в інформаційному полі. Або вирок Вікторові Назарову: він рішучий воєначальник чи паркетний генерал, переконаний, що обов'язок солдатів – помирати? Є сила-силенна тем (блокада, газ, МОЗ, поліція, окремі політики), щодо яких суспільство розділилося, а ЗМІ транслюють категоричні, але несумісні між собою вердикти.

Конкретна історія успіху: як працюють прямі іноземні інвестиції. ІНФОГРАФІКА

Міжнародна дослідницька компанія GfK вивчила вплив одного конкретного інвестора на економіку України в цілому і визначила досить цікаві мультиплікатори: 1 гривня Coca-Cola створює 12 гривень ВВП (дані за 2015), одне робоче місце Coca-Cola – 17 робочих місць у суміжних сферах. Так працює інвестиція. Очевидно для економістів, неочевидно для пересічного громадянина: саме інвестиції створюють робочі місця й додану вартість, наслідок – зарплати і податки, вплив розходиться колами по всій економіці. Тим часом значна кількість наших співгромадян живе радянськими міфами про виняткову роль держави й таке інше.

Без 8 березня і 9 травня. В'ятрович опублікував новий календар вихідних

Документ доповнено новою категорією – "Міжнародні дні", куди включені, серед інших 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним). Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім'ї (друга п'ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря. Разом із тим, Інститут дослухався до побажань громадськості та включив до проекту традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Український школяр вступив одразу в шість престижних університетів США

Київський школяр Георгій Солодько поступив в Гарвард, Стенфорд, Колумбійський та інші престижні виші США. Тепер він зможе обрати, де навчатися. Всі витрати на навчання на суму $300 000 покриє грант та стипендія. Ще двоє українок отримали стипендії по $260 000. Як їм це вдалося? Співзасновник Prometheus Іван Примаченко розповів, що для цього школяреві потрібно було надзвичайно старанно навчатися, готуватися, консультуватись з експертами.

Бути порохоботом – сповідь. ВІДЕО

Порохоботи – напевно, про їхнє існування чули всі бодай трохи обізнані в українських реаліях. Активно ж присутні в нашому медіапросторі навіть запевняють, що добре їх знають. Але чи багатьом щастило на власні очі побачити порохобота не деінде в соцмережах, а в реальному житті? Чи кожному таланило почути його історію із перщих уст? Відео, яке на своїй сторінці у фейсбуку виклав Левко Стек, нарешті дає нам таку змогу.