У контексті того, чи буде Росія і як саме виконувати рішення Міжнародного суду ООН, слід зауважити декілька цікавих деталей.

По-перше, нещодавні опитування росіян показали, що відсоток тих, кому «начхати» на те, що Росія, окупувавши Крим, порушила міжнародне право, за рік зріс з 71% до 78%. Тому і міжнародне право у Росії буде враховуватись лише тоді, коли воно відповідає її інтересам. Проблема не у дотриманні міжнародних норм, а у спроможності Росії повернутись у цивілізований світ. І саме ця вимога визначатиме позицію Росії щодо виконання рішення Міжнародного суду ООН. 

По-друге, і відновлення діяльності Меджлісу, і поширення української мови у Криму – це питання для росіян більше ідеологічне, ніж правове. Фактично, навіть визнавши те, що українська мова на контрольованій РФ території обмежується, Росія заганяє себе у той капкан який будувала для України, коли постійно піднімала питання «порушення прав російськомовного населення». Втім, формально Росія може відзвітуватись про те, що українська мова не обмежується. Може навіть провести якийсь фестиваль чи конкурс з української мови у Криму. Але не більше.

Читайте також: Рішення в Гаазі: які помилки має врахувати Україна

Адже, збільшити кількість годин викладання української мови, не кажучи вже про збільшення кількості україномовних класів сьогодні, - це визнання мовної експансії Москви на півострові. Тому, скоріш за все, слід очікувати формальних заходів з «підтримки» української мови, акцій протесту батьків кримських школярів «проти насильницького нав'язування української мови», звітів про відмову 99% дітей вивчати мову «хунти», «статистичну звітність» про те, що українська рідна лише для 0,5% населення півострову і т.д. і т.п.

Щодо відновлення діяльності Меджлісу, його дійсно може бути відновлено, але з тими самими гібридними видозмінами. Тобто Меджліс може бути «відновлено», але, наприклад, в іншому кадровому складі. Потенційно – навіть з іншою назвою. Наприклад, «Меджліс кримськотатарського народу Росії». Звісно, ця організація не буде мати нічого спільного з реальним Меджлісом...

Ще одне питання у тому, а що буде Росії, якщо вона не виконає ці вимоги Міжнародного суду ООН. Особливо, враховуючи її право вето у Радбезі ООН та визнання Конституційним судом РФ другорядності міжнародних договорів порівняно з Конституцією РФ. Зважаючи на маніпулятивні можливості Кремля, за цим рішенням Міжнародного суду може нічого не слідувати, жодних дій Росії.

Читайте також: Не слід очікувати чогось надзвичайного від міжнародного суду - політолог

Але не треба вважати українську тактику юридично переслідувати агресора наївною. Наша мета – сформувати негативне сприйняття Росії у світі. І будь-які порушення міжнародних норм Кремлем гратимуть у руслі цієї стратегії.

Наразі нам варто приготуватись до того, що формально Росія зазначені вимоги виконуватиме. Питання лише у тому, як довести світові цей люфт між статистичною звітністю Кремля і дійсністю щодо виконання рішення Міжнародного суду ООН по Криму.