Коли люди сваряться про мови в Україні, як правило, ніхто нікому не закидає брак компетентності. Так історично склалося, що всі знають, про що говорять. Як би хто не сварився, ніколи не почуєш від людей: "О-о-о, набігли мовні експерти..."

Читайте також: Коли час захищати права російськомовних в Україні

А знаєте, чому? Тому що кожен перший у нашій країні – філолог. Або за освітою, або за покликанням, або за станом душі, або за збігом обставин, або за політичною орієнтацією, або просто настрій такий.

І це прекрасно. Існує принаймні одна сфера, де ніхто нікому не має права закинути: "Ти шо, експерт?", бо експерти – всі: від професора Могилянки з його "оприявненням" та "насвітленням" і до останнього тугоязикого юзера.

Читайте також: Кожний російськомовний українець може перейти на добру українську

Всі якоюсь мірою користуються мовою, а тому мають власні візії. А отже, штука в тому, що єдина сфера, в якій, наприклад, я міг би з натяжкою себе вважати компетентним, належить усім. А якщо всім, то, значить, кожному. А якщо кожен може займатися тим, чим я займаюся все життя, то я не розумію, навіщо я цим займаюсь.

Це тяжка екзистенційна ситуація. Добре хоч, що всім так само тяжко, як мені.