Коли колеги-посли мене запитували в Раді Європи, чому я такий зациклений на питанні Криму, відповідав: я обіцяв. І дійсно обіцяв.
Учора, 3 травня, Комітет міністрів – головний орган Ради Європи – ухвалив рішення, до якого ми довго йшли і заради якого здолали купу перешкод.

Це перше рішення Ради Європи суто про Крим. Не лише із фіксацією позиції, а й із конкретними кроками.

Визнаю, що росіяни грали красиво. Але не переграли нас. У фіналі після провалу суто дипломатичних "розводок" їм залишилося лише змусити членів КМРЄ вислухати виступи про те, що Україна – це пекло, а окупований Крим – рай на землі.

Проте ухвалення рішення це не зупинило. Як і неминучу відповідальність Росії за злочини. На все свій час.

Ми перемогли, тому що ми трохи несамовиті, тому що правда за нами і тому що ми працюємо командою. Особливою дякую колегам із Постпредства та Павлові Клімкіну, Сергієві Кислиці, Андрієві Праведнику та Дем'янові Подольському в Києві.

Читайте також: Генасамблея ООН ухвалила резолюцію України щодо Криму

Також ми би не зробили цього без низки іноземних партнерів, яким окремо дякую.

Нижче – заява МЗС України із подробицями.

3 травня 2017 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо ситуації в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна), яке стало першим комплексним документом головного керівного органу Ради Європи, присвяченим суто кримській проблематиці.

Комітет міністрів у черговий раз підтвердив незмінність позиції стосовно незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів.

Засуджуючи незаконну анексію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, яка підриває мир та демократичну безпеку у Європі, Комітет міністрів Ради Європи вкотре наголосив, що такий акт з боку Російської Федерації є порушенням міжнародного права.

Важливо, що Комітет міністрів РЄ, як раніше Генасамблея ООН, визнав відповідальність Росії згідно з міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом у галузі прав людини та закликав владу РФ виконувати свої зобов'язання у повній мірі.

Поряд з такими порушеннями прав людини як обмеження свободи слова та мирних зібрань, свободи релігії та переконань, відзначаються репресії проти національних меншин, зокрема, кримських татар. Рішення так званого верховного суду в окупованій АР Крим щодо визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборона його діяльності також викликало засудження Комітету міністрів. Отже, документ містить чітку вимогу до Російської Федерації вжити всіх заходів для забезпечення прав людини в Криму, включаючи перегляд судової заборони Меджлісу.

Читайте також: Повний текст резолюції ПАРЄ щодо України

Одним з центральних положень Рішення є заклик забезпечити безперешкодний доступ правозахисних механізмів Ради Європи, зокрема її Комісара з прав людини, на тимчасово окупований півострів для здійснення моніторингу дотримання прав людини відповідно до їхнього мандату. Вважаємо, що присутність міжнародних конвенційних та інституційних моніторингових органів на території окупованого Криму в умовах стрімко деградуючої ситуації з правами людини є життєво необхідною та невідкладною.

У цьому контексті важливим є заклик до Комісара Ради Європи з прав людини, який на сьогодні є єдиною міжнародною інституцією, що здійснив моніторинговий візит на територію тимчасово окупованої АР Крим у вересні 2014 року, продовжити роботу щодо моніторингу ситуації на півострові.

Розглядаємо рішення Комітету міністрів як один з елементів комплексної відповіді міжнародної спільноти на злочинні дії Російської Федерації в Україні. Це рішення, без сумніву, посилює позицію щодо Криму, висловлену минулого року у Резолюції ГА ООН 71/205 "Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)", і долучає Раду Європи до виконання цієї резолюції.

Вважаємо також, що ухвалений сьогодні документ є одним з серйозних внесків Ради Європи у забезпечення демократичної безпеки у Європі та відстоювання засадничих цінностей й принципів Організації – захисту прав людини, демократії та верховенства права.