Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 2 червня

В Осмаєва й Окуєву стріляв кадирівський кілер – журналіст

Аміні Окуєвій і Адамові Осмаєву дивом вдалося вижити. Чеченська снайперка змогла зробити те, чого не вдалося СБУ, – зупинити небезпечного вбивцю й отримати чергові докази злочинних дій керівництва Росії в Україні, яке не гребує послугами кілерів для організації замовних убивств у центрі української столиці. Тепер залишилося тільки з'ясувати, як ця людина змогла отримати українське громадянство й український паспорт. Але вже зараз зрозуміло. що це грандіозний провал українських спецслужб.

Геращенко: Вісім населених пунктів на Донеччині зруйновано безповоротно

Єврокомісар Йоганес Ган разом із послом ЄС в Україні Г'юґом Мінґареллі й іншими своїми колегами відвідали Широкине. Зруйновані будинки, розкидані дитячі речі, свідчення колись щасливого й заможного побуту, школа, де ще три роки тому навчалися діти. Мені здається, найбільше Гана вразив маленький шматочок від "Граду", а таких уламків повно в повністю знищеному колись престижному курортному містечку. Він довго крутив у руках цей смертоносний крихітний уламок, уважно вислуховуючи своїх колег – міністра Клімкіна, міністра Черниша, віце-прем'єра Зубка.

У парламенті можуть законодавчо закріпити пріоритетність членства України в НАТО

Після відвідин цього тижня Парламентської Асамблеї НАТО в Тбілісі й за результатами надзвичайно плідного спілкування з нашими союзниками та партнерами з Північноатлантичного альянсу, прийняв рішення, що членство України в НАТО, як пріоритет державної зовнішньої політики, потрібно визначити на законодавчому рівні. Тому у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №6470, яким ми пропонуємо внести відповідні зміни до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" і до Закону України "Про основи національної безпеки України". Я звернувся до фракцій із тим, щоб ухвалити цей закон найближчим часом.

Середній президентський вік Порошенка – що далі?

Три роки – той термін, який зміг пробути при владі кожен український президент. Далі, за словами класово близьких до Віктора Федоровича, як карта ляже. Можуть трапитися дострокові вибори і програш на них, як-от у Леоніда Кравчука в уже далекому тепер 1994-му, або ганебна втеча від народного гніву а-ля Янукович, або примирення з фактом реваншу, як це було з Віктором Ющенком. Є ще досвід Леоніда Кучми – впевненого у власних силах на третьому році своєї першої каденції та зневіреного в пошуках наступника у 2002-му. Ситуація Петра Порошенка одночасно схожа на ті, з якими стикалися всі його попередники, однак є і унікальні відмінності.

Без контакту: блокування російських соцмереж і проблема комунікації

Уже вкотре доводиться констатувати, що в нинішньої української влади на додачу до інших системних проблем є серйозна проблема з комунікацією. Залежно від смаків називайте це пропагандою чи піаром – у нас немає ані того, ані іншого. Можна гадати, проявом чого саме ця дірка є: переконаності в моральній правоті (правда сама переможе), системних помилок в організації процесів чи зневаги до думки кожного окремого громадянина в інтервалі між виборами. Лідери західних демократій безперервно продукують прес-конференції, брифінги, звернення до націй, і корона ні з кого не падає.

Уроки патріарха Любомира Гузара

Він об'єднав українців, ставши для них духовним Батьком і найвищим моральним авторитетом. Його любили таксисти, слухали молодь і старші, підприємці та митці, побожні парафіяни й ті, які не були вірними УГКЦ. Блаженніший Любомир лишив нам у спадок ще дві особливі риси, які нас із вами змушують задуматися й закликають до чеснот. У світі, в нашій країні, де є жадоба влади й намагання її захопити будь-якою ціною, він владу віддав, відпустив, вразивши всю Україну своїм зреченням у 2011 році. Просто відпустив владу... Патріарх жив дуже скромно.

Як звати єдиного у світі флейтиста, що став рок-зіркою

Правило дев'ятки, коли в іншомовних словах пишемо и, а не і, після дев'ятьох літер: д, ж, з, р, с, т, ц, ч, ш, стосується тільки загальних назв. На власні назви воно теоретично не поширюється, але з нього є багато винятків: Аргентина, Корсика, Палестина, Рим, Мадрид, Рига тощо. У практиці є, на мою думку, здорова тенденція писати и в усіх власних назвах. "В англійському імені Ian, як на українське вухо, не звучить оте Ієн, зате майже напрошується Йєн", – також пише читач. Я писав би Єн, як Ємен.

Єн Андерсон