Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 4 липня

Нині на окупованих територіях уже 132 заручники, цифра зростає – Геращенко

Чесно кажучи, я не розумію, чому про це публічно говорить тільки Україна, а МКЧХ весь час боїться, аби "не зробити гірше", і мовчить про ці порушення. Куди гірше? Їх жодного разу не допустили до заручників! Так само дивним видається публічне мовчання з цього приводу координаторів від ОБСЄ в мінських групах. Так, вони мають бути над процесом, неупередженими й аполітичними. Але не помічати два роки кричущого порушення гуманітарного права, не говорити про це публічно – не думаю, що це допомагає в імплементації мінських угод. Російські окупанти й колаборанти ОРДЛО не дають нам жодної відповіді на наші запити про долю українців.

Що Верховна Рада спробує встигнути за останній тиждень до літніх канікул

При цьому заплановано на цей тиждень стільки, що неможливо виконати навіть третину, а може і чверть всіх поставлених цілей. Депутатів чекають величезні законопроекти: "Про освіту" (кілька сотень сторінок), щодо судової реформи, шість проектів із пенсійної реформи, два – із реформи медичної та законопроекти щодо Конституційного суду. А якщо із великих законопроектів іще й із поправками будуть працювати – це мінімум півдня на один законопроект. А ще ж кадрові рішення, депутатська недоторканність, невідомо поки, буде чи не буде подання з Нацбанку. Виконати все за один тиждень – нереально.

Безславні виродки у Верховній Раді

Сьогоднішній склад регламентного комітету Верховної Ради – це твердиня. Твердиня корупції. Твердиня повного невігластва й уседозволеності. Конституція, кодекси, закони... у цій країні нічого не вирішують. І навіть суди "іменем України" теж не вирішують. Вирішує умовний Пинзеник. Волею "Народного фронту" призначений главою регламентного комітету. Суддя, прокурор і присяжний в одній особі. Покривати злочинців, злодіїв і корупціонерів. Просто є така робота. Робота – престижна. І так, теж дає недоторканність. А може й біс із нею, з тією недоторканністю. Шкуру ж здерти можна?

Початок липня буде для України рекордним щодо прийняття високих гостей – Геращенко

Українсько-американський діалог набуває нової інтенсивності, і це добре, і це важливо. І це відповідь усім, хто верещав про "провальну поїздку до Вашингтона", під час якої насправді було узгоджено дати візитів кількох ключових міністрів адміністрації Трампа, також обговорювалися конкретні угоди у сфері безпеки, інші надзвичайно важливі аспекти двосторонньої співпраці. Взагалі початок липня буде рекордним для Києва щодо прийняття високих гостей. І мова йде не лише про держсекретаря США Тілерсона й учасників саміту Україна-ЄС.

Медіа-шизофренія: "Первый канал" нарахував 35 концертів "Океану Ельзи" в Росії за 2016-2017 роки

Російський "Первый канал" сьогодні під час прямого ефіру взявся порахувати "кількість" концертів українських виконавців на території РФ. Як не дивно, перше місце у рейтингу посів гурт "Океан Ельзи", у якого, за "підрахунками" російського каналу, протягом 2016-2017 років "було" 35 концертів. Про цей цікавий факт повідомив користувач Василь Конов на своїй сторінці у Twitter. "Первый канал" повідомляє зараз в ефірі, що у "Океану Ельзи" у 2016-2017 в Росії було 35 (!) концертів. Де?! Коли?" – написав він. Лідер "ОЕ" Святослав Вакарчук відреагував на цю інформацію і відповів Конову: "Востаннє "Океан Ельзи" виступав у Росії у грудні 2013 року".

Гонка цифрових озброєнь вийшла з-під контролю

Кіберзброя стає дедалі складнішою, тоді як наша залежність від комп'ютерів і мереж зростає. Кілька рядків коду й недобрі наміри можуть призвести до падіння авіалайнера, пожежі в будинку, відключення електромережі чи паралічу фінансової системи. У взаємопереплетеному та взаємопов'язаному світі всі кібердержави мусять бути зацікавлені в тому, щоб утримуватися від таких атак. Ядерна аналогія тут не зовсім правильна. Боєголовку й ракету, яка її несе, можна точно виміряти й розрахувати. Те саме стосується засобів їх перехоплення. Цифрова ж зброя невидима, про її потужність можна тільки здогадуватися.

Італійський приклад ставлення до особливих людей для України

Коли хлопець повернувся до мене лицем, мені все стало зрозуміло – це був мій новий знайомий із синдромом сонячної людини. А коли священик підійшов до нього, міцно обійняв, і вони так простояли деякий час, зрозуміла, що я в країні, де приймають людей із вадами!! Їх не соромляться, їх не відкидають, їх не виділять. Їх приймають і поважають! Їх люблять! Є такі хлопчики і дівчатка, яких ніхто не запрошує на дні народження. Є діти, які хочуть бути в команді, але їх ніхто не бере, бо важливіше перемогти, ніж дати таким дітям брати участь. Діти з особливими потребами не рідкісні і не дивні, вони лише хочуть того самого, що й інші: прийняття!