Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 24 липня

Бандит Кремль добиває "найкращого друга" Вірменію ломакою російської мови

Москва воліє"продовження банкету", організованого ще самозваним "государем всієї Русі" Іваном III Васильовичем, засновником процесу "збирання земель", і його онуком Іваном IV Васильовичем Грозним, основоположником асиміляції народів Поволжя й Астраханського ханства, походів проти Швеції та Кримського ханства. Династія Романових продовжила традиції "збирання", окупації сусідніх територій і асиміляції захоплених народів. Із позицій начитаного російського обивателя Вірменія як і раніше є такою, якою її назвав генерал Іван Пашкевич - "Російською Вірменією", а тому Володін - тільки послідовник таких поглядів і провідник імперської політики.

"Це не заморожений конфлікт, а гаряча війна". Спецпредставник США відвідав Авдіївку. ФОТО

Під час візиту в район проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, офіційна делегація Державного департаменту США на чолі зі спеціальним представником Держдепартаменту США з питань України Куртом Волкером відвідала прифронтову Авдіївку, де провела зустріч з військовими, представниками військово-цивільної адміністрації та постраждалими мешканцями міста. – Наше головне завдання – відновити цілісність і суверенітет України, – продовжив Волкер. – Як я зрозумів, це не заморожений конфлікт, а гаряча війна. А ціна небезпечно висока – людські життя. За його словами, після візиту в Україну він планує провести ряд зустрічей із представниками урядів європейських країн для того, щоб консолідувати позицію щодо ситуації в зоні АТО з нашими союзниками.

Страх вибачення: чому державним діячам варто визнавати свої помилки

Почати можна з ліберальних лівих. Якби можна було повернути час у, скажімо, 1950 рік, знаючи все, що нам відомо зараз, то чи змінили б ви щось в імміграційній політиці Європи? Із досвіду, можу сказати, що саме вже запитання спричиняє бурхливу реакцію: мовляв, етнічні меншини стигматизуються як джерело проблем, на расизм серед більшості населення закриваються очі, переваги мультикультурного суспільства не помічаються, є ознаки ностальгії за минулим, де переважали білі, тощо. Та якось не віриться, що хтось щиро переконаний, ніби за останні 70 років кожнісінький наш політичний крок був абсолютно виправданим. Великій Британії, напевне, слід було поблажливіше ставитися до гонконзьких китайців, особливо з огляду на те, що діється в колишній колонії нині.

75 років тому в Києві нацисти вбили одного з керівників ОУН. ФОТО

75 років тому в Києві у перестрілці з нацистами загинув один із керівників ОУН Дмитро Мирон-“Орлик” (також “Сергій”, “Андрій” тощо) – крайовий провідник, член Проводу ОУН, автор праці “Ідея і чин України”, співавтор “44 прикмет характеру українського націоналіста”, де з’ясував основні положення ідеології ОУН, зокрема її відмінність від популярних тоді італійського фашизму та німецького нацизму. 24 липня 1942 близько 15 години на вулиці Фундуклеївській (тепер Богдана Хмельницького) був затриманий двома агентами Ґестапо. На розі з вулицею Театральною (тепер Лисенка) вдарив одного з агентів по голові й почав утікати. Інший відкрив вогонь, поранивши Д. Мирона в ногу та плече. На місце події викликано швидку допомогу, але через велику втрату крові він помер.

Нова тенденція масової культури: самотні герої ідуть у стабільне минуле?

Очевидно, такі зміни в характері актуального мистецтва не відбуваються випадково. І ті, хто роблять кіно тут, виявляються на півкроку попереду суспільства, бо їхній фах – відчувати тенденції та настрої натовпу раніше, ніж самі люди усвідомлять власні почування. Можна припустити, що таким чином західне суспільство готується до подолання глобальних загроз. Адже самотній герой у ролі еталону маскульту підходить для стабільних часів. У часи загроз, що зростають, виживають великі групи, які вміють співпрацювати. А отже героєм культури стають організовані групи. Але то все теорія. Практичний висновок із цього руху сучасного мистецтва в тому, що наші хлопчики та дівчатка з шоу-бізу з їх "іскуство внє палітікі" глибоко маргінальні й відсталі на тлі цього глобального процесу.

Новий Верховний Суд уже сьогодні: завищені очікування чи профанація?

Найслабше місце у сценарії "новий суд – за один день" – отримання рекомендації від Вищої ради правосуддя. Адже саме ВРП є створеним в результаті судової реформи органом, відповідальним за якість суддівського корпусу. Вища рада правосуддя в доборі суддів Верховного Суду має надзвичайно важливу функцію – відмовити у внесенні подання про призначення судді в разі обґрунтованого сумніву щодо доброчесності кандидата або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади. Тобто якщо стосовно доброчесності чи репутації кандидата на посаду судді є не те що підтверджені факти, але й найменший обґрунтований сумнів, ВРП зобов'язана відмовити йому, оскільки відповідно до Конституції України суддя має бути доброчесним.

Шлях до українськомовного Харкова

Пам’ятаю, на третьому курсі до нашої групи перевівся хлопець із Китаю. Звичайнісінький іноземний студент, яких багато вчиться в українських вишах. І нічого в цій події особливого не було б, якби не одне "але": говорив він лише китайською та українською, а дія відбувалася в російськомовному Харкові початку 2000-х. Китаєць затримався в нас ненадовго. Бідаха їхав до тієї України, жителі якої говорять українською, й аж ніяк не очікував, що мовою, яку він так старанно вчив, у Харкові майже ніхто не послуговується. Просидівши півроку на лекціях, із яких він не зрозумів ані слова, та здивувавши всіх викладачів своїми "дякую" та "будь ласка", хлопець зник так само раптово, як і з’явився. Можливо, чкурнув додому в Китай чи перевівся назад до Києва, де й починав навчання.