Упродовж століть чоловіки посідали привілейовану позицію в суспільстві. Читаючи книги з історії дізнаєшся про славетних князів, королів та полководців, які завойовували світ. Всі вони – чоловіки. Сильні, сміливі, могутні. В кращому випадку, до жінок ставились як до берегинь сімейного вогнища, в гіршому - як до власності, товару, безправних істот. Жінкам не можна було займатись наукою, голосувати та бути обраними, займати відповідальні посади в державі. Єдине виключення – представниці королівських, царських династій в монархіях, де влада передавалась у спадок.

Такий стан речей призвів до того, що з середини ХІХ сторіччя у США виник рух жінок за політичні права. Перший з’ їзд його учасниць відбувся у 1848 році в м. Сенека-Фолс. Минав час. Ідеї рівноправ’я з чоловіками знаходили все більше прихильників. У Великобританії виник рух суфражистів (від анг suffrage – право голосу), які спочатку боролися шляхом мирних мітингів та демонстрацій, а пізніше - цілеспрямовано порушували суспільний порядок, намагаючись у такий спосіб привернути увагу до проблеми прав жінок. Траплялись випадки, коли жінки кидались під королівські екіпажі та голодували. Все заради рівності. Так, крок за кроком поступово жінки виборювали право вважатись повноцінними людьми. В результаті ХХІ сторіччя ознаменувалося закріпленням принципу гендерної рівності на законодавчому рівні багатьох країн світу. Наша держава – не виключення.

         Положеннями статті 24 Конституції України гарантовано рівність прав жінки і чоловіків, яка забезпечується наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Читайте также: Завершен первый этап судебной реформы, впереди – два важных шага

За для досягнення мети - паритетного становища жінок та чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, 08 вересня 2005 року було прийнято Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Частина 5 ст. 16 Закону дозволяє застосування позитивних дій з метою досягнення збалансованого представництва жінок і чоловіків на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування з урахуванням категорій посад службовців. До речі, термін «позитивні дії» викликає багато дискусій та непорозумінь, попри те, що закон дає їх визначення, як спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок та чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм законами та Конституцією. Цей термін запозичений з міжнародних нормативних документів. Є ще одне визначення, що часто в них використосується . Це «стверджувальні дії» (affirmative action). Відмінність між стверджувальними та позитивними діями в тому, що позитивні дії дозволяють забезпечувати рівність можливостей, в той час, як стверджувальні дії забезпечують рівність результатів. Якщо говорити про приклади стверджувальних дій, то в працевлаштуванні це може стосуватися швидше цільового прийому на роботу, ніж просто навчання та просування в кар’єрі. В будь-якому випадку, стверджувальні або позитивні дії були задумані в якості інструментарію захисту прав жінок для забезпечення рівного старту і розширення можливостей шляхом створення сприятливих умов для досягнення рівних результатів.

Але що робити у тому випадку, коли переважають саме жінки? Чи можна застосовувати позитивні дії щодо … дискримінованих чоловіків???

Навесні цього року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було оголошено всеукраїнський добір кандидатів на посаду судді. За офіційними даними до Комісії звернулось 5336 осіб, з яких 3175 жінок та 2161 чоловіків. Фемінізація Феміди? Помітна певна тенденція. Звісно, ми не можемо знати яке співвідношення осіб жіночої та чоловічої статей буде серед переможців конкурсу, однак на етапі подання документів лідирують жінки з перевагою у 1000 осіб. Певне англійські суфражистки, які жили понад 100 років тому, пишались би тим, що їхня самовіддана боротьба була недаремною. І вони б дуже здивувались, що захищати тепер доведеться чоловіків.

Зовсім недавно було оприлюднено висновок експертів ОБСЄ/БДІПЛ, які детально проаналізували новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» на предмет його відповідності європейським стандартам (текст за посиланням http://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/perelik-dokumentiv/visnovok_osce.pdf) . В пункті 90 висновку експерти констатують, що Закон не містить жодних конкретних посилань на гендерні питання. А в пункті 91 зазначається, що «оскільки Закон регламентує низку різних видів призначень: суддів, посадових осіб судової влади, а також представників суддівського корпусу в різних представницьких і спеціалізованих органах судової системи, – він повинен містити вимогу про врахування відносного представництва кожної статі в процесі таких призначень. Для цього може знадобитися запровадити механізми, що забезпечать включення вимог про досягнення ґендерного балансу до відповідних правил і процедур як на етапі висування й визначення кандидатів, так і на етапі їх призначення … для прискорення процесу реформ у цій царині, слід застосувати заходи особливої підтримки недостатньо представленої статі. Слід розглянути можливість передбачити у Законі таку процедуру призначення, за якої, у разі набрання двома кандидатами на посаду судді однакової кількості балів, перевагу має бути надано особі, що належить до менше представленої статі у відповідному суді чи виді суду ».

Читаючи ці рядки, мимоволі виникає думка: «Шановні жінки, ми доборолись». Тепер законодавчі норми, які були колись запроваджені для захисту прав жінок повинні однаковим чином застосовуватись відносно чоловіків.

         І все ж, питання актуальне. Чоловік-суддя, жінка-суддя: як це впливає на якість правосуддя? Воно стає від цього м’якішим чи суворішим? На якість обґрунтування рішення чи правильність вирішення спору по суті?

Існує така думка, що жінки-судді карають злочинців жорсткіше, ніж чоловіки. Мовляв, це пов’язується з особливостями жіночого світосприйняття, намаганням створити безпечне середовище. Крім того, жінкам-суддям досить часто «ставиться в вину» необ’єктивність та заангажованість при вирішенні спорів про поділ майна подружжя, визначення того з батьків, з ким залишатимуться проживати діти після розлучення. Про чоловіків-суддів, навпаки, не прийнято говорити погано. В суспільстві панує думка, що юрист взагалі суто чоловіча професія, тому багато на що очі закривають, адже «так сказав чоловік». Непрямим доказом цього є відповідна статистика. Попри широке представлення жінок в суддівському корпусі України більшість керівних посад займають саме чоловіки. А керівників прекрасної статі прийнято вважати жінками «з чоловічим характером».

         Поширений стереотип щодо справжнього чоловіка «real man» призводить до того, що активних жінок, які прагнуть досягти успіху у своїй професії та не обмежуватись виключно материнськими функціями, постійно наділяють «чоловічими» рисами: цілеспрямованість, принциповість, сміливість. Та хіба ці риси не притаманні жінкам? Звісно, що так. Але ми, жінки, продовжуємо кокетливо підігрувати сильній половині людства, наділяючи її виключно найкращими людськими рисами.

         Ненароком задаєшся питанням: що б змінилось, якби я була чоловіком?

         Якби була чоловіком, мені б не довелось доводити кожному викладачеві юридичного факультету, що в симпатичній голівці таки може бути мозок.

         Якби була чоловіком, я б автоматом склала іспит з Міжнародного приватного права, адже пан Матяшевич (професор) не приховував свою відверту неприязнь до жінок-студенток, які на його думку «краще б борщі чоловікам варили», ніж займались юриспруденцією.

Читайте также: Новая модель отношений: нежные мужчины и сильные женщины

         Якби я була чоловіком, то складні юридичні питання могли б легко вирішуватись «в курилці» або за сприяння «келиху міцного напою», а не шляхом наполегливого переконання опонента в обгрунтованості власної правової позиції.

        Якби була чоловіком, я б могла припиняти галасливі суперечки в судовому засіданні одним лишень пильним та суворим поглядом на учасників процесу. Як Брюс Всемогутній.

         І найголовніше: якби я була справжнім чоловіком, то б ніколи не дозволила застосовувати відносно себе пільгові умови, за встановлення яких понад сто років боролись жінки всіх народів та національностей.

    Але я жінка. 

Жінка, яка живе в світі, створеному чоловіками для чоловіків, від мудрості рішень яких як і раніше залежить наш мир, спокій та добробут.