Навряд чи існує влада, яка б не підживлювалася з бюджету – різняться масштаби. Наші вражають: жонглюють не копійками – десятками мільярдів. А що жонглер зронить – те в його кишені й знайдеться.

Буває це на всіх стадіях бюджетного процесу, починаючи з проектування, а закінчується, на жаль, не в кабінеті слідчого, а … ніде не закінчується.

Бюджетна резолюція зависла в парламенті

Публічна частина бюджетного процесу починається Бюджетною резолюцією, проекту цьогорічної присвячена публікація від 7 липня.

Висновок відкритий: "Бюджетна резолюція містить і позитиви: середньострокове бюджетування, зближення з практикою Євросоюзу, і негативи: хронічні підтасовки, економічне прожектерство, виборча кон’юнктурність".

Доля проекту резолюції теж відкрита: не відхилений / не прийнятий – завис на Комітетському висновку від 13.07.2017.

Така ж доля й альтернативного проекту семи народних депутатів на чолі з головою бюджетного комітету А. Павелком (БПП).

Щось не поділили БПП-ешний прем’єр із БПП-ешним бюджетником, лобове зіткнення дружніх інтересів висікло нетворчу іскру: легітимний бюджетний процес згорів синім полум’ям, без Бюджетної резолюції вийшов із законодавчих берегів.

Розмиваються береги, але не відповідальність: за зрив законного бюджетного процесу, шляхом неприйняття Бюджетної резолюції, уся вина – на пропрезидентській парламентській більшості.

Головні показники проекту Держбюджету–2018 суперечать Бюджетній резолюції

Клінчують не лише проекти Бюджетної резолюції, сфабриковані на одній політичній кухні, а й два бюджетні проекти, нашвидкуруч зроблені одним кухарем – Кабміном.

Аналіз суперечливих тенденцій проекту Бюджетної резолюції закінчувався так: "Яка з тенденцій переможе? Проект Держбюджету-2018 покаже". Дочекались. Показав.

Точніше, не дочекавшись прийняття Бюджетної резолюції, Кабмін склав напівлегітимний проект Держбюджету-2018 і вніс його в граничний, згідно із ч. 2. ст. 96 Конституції, строк – 15 вересня.

Читайте також: Чого Президент уївся у депутатську недоторканність?

Головне в бюджеті – гроші: які мариться отримати (доходи) і мріється витратити (видатки). З них починається кожен бюджет. Проект закону "Про Державний бюджет України на 2018 рік", №7000 від 15.09.2017 – не виняток: "Стаття 1. Визначити на 2018 рік: доходи Державного бюджету України у сумі 877.042.755,7 тис. гривень, видатки Державного бюджету України у сумі 948.128.807,7 тис. гривень". Округлено: доходів понад 877 млрд., видатків – понад 948 млрд.

У Бюджетній резолюції числа менші (доходи 790 193 357,4 тис. грн, видатки – 856 617 305,8). Може, правильні одні числа, може – другі (радше – ніякі), біда не в тому: показники Бюджетної резолюції і Проекту бюджету різняться десятками мільярдів!

Так, проект Бюджетної резолюції парламентом не затверджено, загальнообов’язковим державним актом він не став. Але не для Кабміну, який обидва проекти затвердив, іще й подав до парламенту! Як же пояснити багатомільярдні розбіжності?

Прикинулись шлангом, зробили вигляд, ніби їх немає: "Проект Державного бюджету України на 2018 рік розроблено на основі проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки" (Бюджетної резолюції)", – із Пояснювальної записки до Проекту бюджету. Для солідності й окрема главка: "Щодо врахування основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки".

Та зрадливі вуха стирчать: "При розробці проекту бюджету на 2018 рік"

Даруйте, на основі цієї ж постанови складені макропоказники Бюджетної резолюції! Пояснювальна записка до неї рясніє посиланнями на Постанову-411.

Із сумом підсумуємо:

31 травня Постановою-411 Кабмін схвалює Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки. 15 червня вносить проект Бюджетної резолюції, де доходи Держбюджету-2018, обраховані за цим Прогнозом, – 790 193 357,4 тис. грн. Через три місяці 15 вересня, вносить проект Держбюджету-2018, де доходи, обраховані за тим же Прогнозом, – вже 877.042.755,7 тис. грн.

Похибка у 87 мільярдів! Це – не позиція державних мужів, це – плутані зізнання шулерів.

Проект Держбюджету – крок від євроінтеграції

У проекті Бюджетної резолюції чи не єдиним істотним позитивом є "середньострокове бюджетування, зближення з практикою Євросоюзу".

Читайте також: Он як депутати тягнуть з недоторканністю! А дарма

Проектом Держбюджету-2018 уряд не розвинув цю добру справу, навіть на місці не залишив, а засунув. Позаяк прогнозу на 2019 і 2020 роки не розробив, відписавши ніби "статистичні показники … прогнозні на 2018-2020 роки .., затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411".

І ще: "Очікувані макропоказники Мінекономрозвитку на 2017 рік та прогнозні на 2018-2020 роки за І сценарієм, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411".

За рибу гроші, Постанова, закладена в основу Бюджетної резолюції, заміняє вже й прогноз економічного розвитку на 2019 і 2020 роки! Це не опус школяра-двієчника, це – опус двієчника-уряду.

Згідно із Постановою-411, на 2019 рік передбачаються "доходи 839 599 570,2 тис грн (понад 839 млрд.), а на 2020 – 890 180 551,1 тис грн (понад 890 млрд.).

Якщо врахувати, що у проект Бюджету-2018 закладені доходи понад 877 млрд. грн, то Кабмін планує економічний спад на 2019 рік понад 37 млрд. грн. Із таким Кабміном воно й реалістично, але наскільки безпечно тримати такий Кабмін?

Підсумуємо: середньострокове бюджетування на три роки, Кабмін провалив, прогнозу економічного розвитку на 2019-й і 2020 роки у бюджетному пакеті не подав. Хоч мав це зробити і згідно схваленого ним проекту Бюджетної резолюції, і згідно із п. 7 ч. 1 ст. 38 Бюджетного кодексу.

Кабмін загрожує інтересам держави

Не думаю, що слід оминути ситуацію, коли Кабмін свавільно жонглює народними мільярдами. Бо в ній, як у краплині, відобразились його системні вади.

По-перше, розрахунки засвідчують професійну неспроможність фінансового блоку уряду.

По-друге, внесення до парламенту вочевидь невідповідних матеріалів – нижче етичного мінімуму для українських урядовців.

По-третє, розрахунок що цю липу проковтнуть – прояв зневаги до нації в особі національного парламенту (в цьому контексті байдуже, що представляє собою дане парламентське скликання, яке тільки й могло породити такий уряд).

Усвідомлюю: сонце сходитиме і за цього уряду, та без нього світитиме яскравіше. Принаймні світло надії здається яскравішим, ніж затьмарення безнадійності.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO