Усюди бюджетний процес фінансовий, у нас – детективний. За уряди Азарова – Яценюка, з кавалерійськими атаками на державну скарбницю, змовчимо. Пригадаймо, як при ухваленні бюджету-2016 зірвали е-декларування. Минулоріч міну заклали заздалегідь, ще в бюджетну резолюцію, пристібнувши до неї постанову про депутатські зарплати.

Тоді врятувала громадська пильність. А як відтоді виконавці не змінились, то й пильність – на варті. Тим більш, що в цьогорічну червневу спеку бюджетний процес стартував туманно.

"Маленька неправда породжує велику недовіру"

Згідно абз.3. п. 44 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу "Кабінет Міністрів України подає не пізніше 15 червня 2017 року проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки до Верховної Ради України" .

Кодекс ухвалено за Януковича, але п. 44 свіжий від 23.03.2017, виписаний спеціально під поточний бюджетний процес.

Між тим, до 16 червня проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки (Бюджетна резолюція) до парламенту не надійшов (посилання на слайд реєстрації законопроектів станом на 16 червня). І не міг дійти, бо лиш у кінці того дня Мінфін подав його на підпис прем'єру. І лише 19 червня проект доплентався до парламенту.

Порушення встановленого законом строку до дрібниць не віднести. Та не віднести й до трагедій, лякає –  інше: на офіційному парламентському сайті проект Бюджетної резолюції красується як зареєстрований 15 червня заднім числом.

Як казав кіношний Мюллер із "Сімнадцяти миттєвостей весни": "Маленька брехня породжує велику недовіру". Правда, у нашому випадку, не породжує, а посилює.

Крок на Захід

Поточний бюджетний процес ділиться на трьох. Не в тому сенсі, що розливається у келихи за трьома владними столами, а в тому – що Бюджетну резолюцію склали одразу на три роки.

Загалом, ідея середньострокового бюджетування плідна. В країнах Євросоюзу практикується період 3-5 років, у США передбачається "установлення планових рівнів і обсягів фінансування на поточний бюджетний рік та чотири наступні роки".

Мимоволі пригадуються радянські п'ятирічки. Але тоді планувались не тільки грошові потоки, а й усе виробництво та розподіл: від термоядерних ракет до канцелярських кнопок. Запровадження середньострокового бюджетного планування – це не совковий рецидив.
І щорічний Бюджет нікуди не дівається, а планується у межах трирічної перспективи: "Прийняття акта забезпечить якісну та своєчасну розробку проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".  

Як Кабмін заплутався у трьох ... сценаріях

Ні факт, ні вчасність переходу до середньострокового бюджетування заперечень не викликають. Подив викликає текст "Основних напрямів бюджетної політики".

Попри суху правничу назву, опус скидається на пів художній твір з елементами детективу. Що делікатно і виразно підкреслено у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради: "проект .. є дещо перевантаженим описовими, декларативними та організаційними положеннями ... які, на нашу думку, є зайвими",  "у визначенні завдань використовуються загальні оціночні характеристики суб'єктивного характеру, не наповнені юридичним змістом, які невластиві нормативно-правовому акту". 

Це – перші з подібних оцінок, яких у висновку парламентських експертів понад десяток. Це – щодо надміру художності і нестачі права та фінансів.

Тепер про детективний ухил.

Кабмін навіщось інформує парламент, що крім основного сценарію (термін який творчий!) він розглянув ще два. Могли розглядати й двадцять два, але ж парламентові потрібен лише один!

Заплутує й опис сценаріїв: "Сценарії 1 та 2 передбачають активне впровадження економічних і соціальних реформ".

"Сценарій 3 враховує нестійкість тенденцій світової економіки і передбачає дещо гірші зовнішні умови розвитку, ніж у сценаріях 1 і 2".

Та всупереч цьому "Прогнозний показник номінального валового внутрішнього продукту у кожному із 2018-2020 років за сценарієм 1 (базовий) є більш консервативним, ніж за двома іншими сценаріями".

Отакої! Сценарій 1 для умов кращих ніж сценарій 3, але показники передбачає гірші: "Чим гірше, тим краще"?

Парламентські експерти знов здивовані: "Враховуючи фактичну динаміку економічного розвитку в 2016 році, наявність негативних тенденцій подальшого спаду української економіки у період політико-економічної кризи та зовнішньої агресії, а також необхідність виконання значних за обсягом зовнішніх боргових зобов'язань, вважаємо, що за таких умов з метою мінімізації ризиків розрахунковою базою для обґрунтування основних показників економічного і соціального розвитку України на 2018‒2020 роки може бути сценарій 3, який враховує нестійкість тенденцій світової економіки і передбачає дещо гірші зовнішні умови розвитку, ніж у сценаріях 1 і 2".

Для чого уся ця плутана мутота навіть не у пояснювальній записці, а в тексті Бюджетної резолюції? Й без того непростій і некороткій – 7111 слів. 

Не інакше, щоб збити з пантелику, замутити, відбити охоту читати, вникати у грошовитий бюджетний процес. Мутять бюджетний процес від початку: як конспіративним внесенням проекту, так і його загадковою концепцією.

Самозахист уряду і самозахист суспільства

Хоч проект Бюджетної резолюції не є фінансового-концептуальним документом, зате він є проектом агітаційно-політичним.

Про перевантаженість проекту гаслами, закликами, обіцянками, а-ля виборча програма, вже йшлося. Як і про нестачу економічно-фінансової конкретики. Це – перший політичний чинник.

Для розрахунку базових бюджетних показників обрали більш оптимістичний, а не консервативний сценарій – економічна надійність принесена у жертву політичному оптимізмові. Це – другий політичний чинник.

Чергові президентські вибори мають відбутися 31 березня 2019-го, парламентські – восени того ж року, тобто до завершення дії Бюджетної резолюції. Звітувати за неї не доведеться. Максимум обіцянок – мінімум відповідальності, це – третій політичний чинник.

А чого було чекати? Зрештою, члени Кабміну – посади політичні, і проект їхній такий же.

Загалом, бюджетна резолюція містить і позитиви: середньострокове бюджетування, зближення з практикою Євросоюзу і негативи: хронічні підтасовки, економічне прожектерство, виборча кон'юнктурність.

Яка з тенденцій переможе? Проект Держбюджету-2018 покаже.

Борис БЕСПАЛИЙ, для UAINFO