В п’ятницю, 10 листопада, Кабінет міністрів прийняв кілька важливих рішень:

1) змінено Правила дорожнього руху;

2) уточнено порядок видачі посвідчення водія;

3) змінено постанову КМУ щодо автоматичної фіксації;

4) підтримано проект закону щодо підвищення безпеки дорожнього руху.

Всі нововведення дуже потрібні, і, в цілому, варто їх підтримати.

В той же час, говорити, що лише цими засобами можна істотно підвищити безпеку дорожнього руху поки не доводиться.

Читайте також: Три мифа о новых правилах дорожного движения. ИНФОГРАФИКА

Що насправді прийнято, і вже зовсім скоро буде діяти:- зменшення максимальної дозволеної швидкості руху в місті до 50 км/год;

- первинна видача посвідчення водія буде здійснюватися лише строком на 2 роки;

- автоматична фіксація перейде у відання Сервісних центрів.

Проект закону, який обговорювався на засіданні уряду, буде змінювати Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), і більшість із запропонованих змін є доречними і потрібними. Так, зокрема передбачається, що:

- строк накладення стягнення, а фактично, розгляду адміністративних справ збільшиться із 3 місяців до 1 року;

- звільнення судами від відповідальності за керування в стані сп’яніння у зв’язку з малозначністю та передачею на поруки, які передбачено ст. 21, 22 КУпАП не буде можливим;

- за значне перевищення швидкості, понад 50 км/год, штраф буде збільшено до 3400 грн. (сьогодні це 510 грн.);

- штраф за залишення місця ДТП зросте до 3400 грн. (сьогодні 250 грн.);

- за керування без прав або особами, які позбавлені прав, штраф збільшується з 510 грн. до 10200 грн. та 20400 грн. відповідно. У випадку повторного порушення штраф буде становити 40800 грн.;

- посилюється кримінальна відповідальність за ДТП із тяжкими наслідками, вчинене в стані сп’яніння.

Попри необхідність прийняття цих змін, дозволю висловити міркування щодо тих пропозицій, які чомусь не пролунали, та є не менш необхідними, ніж вказані вище.

По-перше, і найголовніше, поліція так і не отримала можливості контролювати перевищення швидкості.

В Україні відсутній контроль швидкості, цілком і повністю, вже більш ніж 2 роки.

Саме перевищення швидкості є ключовим фактором у ДТП із травмованими і загиблими.

Зміна цифри “60” в пункті 12.4 Правил дорожнього руху на “50”, по суті, нічого не дасть.

Адже, фактично, жоден водій не дотримується існуючого правила про 60 км/год, і не тому, що ст. 122 КУпАП говорить, що штраф може бути накладений лише за умови перевищення більш ніж на 20 км/год, а тому, що водіїв ніхто не контролює.

Сьогодні законом заборонено використання поліцією засобів напівавтоматчної фіксації перевищення швидкості. В той же час, такі прилади значно дисциплінують водіїв та відіграють значну превентивну функції. Такі прилади мали б розміщуватись в автомобілях поліції та міряти швидкість руху інших транспортних засобів в потоці.

По-друге, не названо дати з якої почне діяти автоматична фіксація порушень правил дорожнього руху.

Очевидно, що за відсутності системної та злагодженої роботи над запровадженням автоматичної фіксації протягом 2 років, запустити її лише шляхом зміни однієї постанови Кабінету міністрів не вийде.

Чинна редакція КУпАП побудована на проекті закону, який негативно оцінив Конституційний суд. Протягом останніх двох років поліція посилалась саме на необхідність прийняття нового закону про автоматичну фіксацію, як обґрунтування відсутності такої системи.

Читайте також: Беспределу на украинских дорогах будет положен конец​​​​​​​

В той же час, на засіданні Кабінету Міністрів України не пролунало пропозиції змінювати КУпАП в цій частині.

Очевидно, що шлях до запровадження цієї системи ще довгий, що додатково підтверджує необхідність контролю швидкості поліцейськими, паралельно із системою автоматичної фіксації.

По-третє, відсутня системність у змінах до Кодексу в частині посилення відповідальності.

Штрафи за порушення, зокрема, ПДР, які визначені чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення є мізерними і жодним чином не стимулюють водіїв дотримуватись правил.

В той же час, уряд пропонує збільшити штрафи лише по 3 складах правопорушень і не торкається інших.

Доцільним було б переглянути усю систему штрафів, не лише у сфері порушення безпеки дорожнього руху, а й громадської безпеки.

До прикладу, сьогодні штраф за керування без використання засобів пасивної безпеки карається штрафом у розмірі 51 грн., а хуліганство від 51 грн. до 170 грн.

Усі ініціативи КМУ будуть подані до Верховної ради України в формі проекту закону, який повинен пройти голосування в 2 читаннях.

Сподіваюсь, що в ході обговорення та проходження цього проекту в залі ВР, народні депутати врахують інші не менш необхідні зміни для підвищення безпеки дорожнього руху.