Спалювання сміття на "зеленому" тарифі. Дорого і сердито.

"Проти" цього законопроекту 4835д виступають навіть екологи, зокрема:

- ГО "Україна без сміття" 

- екологічна група РПР 

"Екологія, Право, Людина"

- "Мама-86" 

Читайте також: Сміттєзвалища – проблема законотворців чи громадян

Екологи завжди "за" вирішення екологічних питань, чому ж ж тут проти, якщо це "щоб вирішити проблему сміття"?

Ну зрештою і проект Каськіва "Чисте місто" теж звучить дуже гарно, але місто від того чистим не стало. М'яко кажучи.

Але давайте по суті.

До останнього цей законопроект 4835д взагалі не передбачав, що спалюватись має відсортоване сміття. Але на останньому комітеті ПЕК деякі депутати все-таки зрозуміли, що "зелений" тариф на все, що горить - якось не комільфо. Але воювати з колегами неохота, тому щоб домовитися із совістю запропонували правку "побутові відходи мають бути попередньо зібрані та/або відсортовані".

Це не було якоюсь продуманою концепцією, а імпульсивна пропозиція. Тому не було ні критеріїв "відсортованості", ні механізмів контролю, ні санкцій за невиконання.

Одна пластикова пляшка у 1кг. сміття - це ще відсортоване чи вже ні? А якщо пластик, папір, картон, поліетилен складає не 90%, але 40% сміття - це ще відсортоване чи вже ні?

Також не передбачено ні контролю, ні санкцій. Ну спалив завод по "зеленому" тарифу невідсортоване сміття і що йому за це буде? Ніяких санкцій не передбачено. Значить можна.

При чому санкції, що стосуються інших субєктів, але не сміттєспалювальних, у законопроект добавлені. Тому це не просто забули.

Отже, висновок - будуть спалювати все, щоб заробити більше на "зеленому" тарифі. Закон у багатьох пунктах "заточений" саме під те, щоб сміття, навіть яке придатне для вторинного використання (пластик, папір, картон), ішло саме на спалювання. Передбачені відразу декілька бар'єрів, щоб вторсировина не збиралася компаніями галузі для повторного використання.

Але спалення такого сміття - це дуже неоднозначне рішення. У продуктах горіння виділяються оксиди азоту, сірка, феноли, токсичні вуглеводи, канцерогенні діоксини, сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Вони впливають на широкий спектр: від раку до впливу на спадковість.

Багато з цих компонентів в принципі не фіксуються і не вимірюються, згідно екологічних українських вимог.

До речі, ви памятаєте смог, який останнім часом не раз бував у Києві. Одна із причин - переведені котельні на біомасу (пелети, дрова), спалювання яких у нас теж стимулюються. Ну окрім спалення на Дарницькій ТЕЦ по роттердамській ціні вугілля нероттердамської якості.

Читайте также: Мусор и политика

Більше того, багато екологів кажуть, що спалення пластику дає більше шкоди, аніж просто захоронення пластику на полігоні Хоча найкращий варіант - повернення у повторне використання, щоб мінімізувати виробництво та/або імпорт нового.

І за цей весь "букет щастя" пропонується що заплатимо ми, і навіть двічі. Як покупці тоарів у тарі та упаковці і як споживачі е/е - через "зелений" тариф спалювачам по 6 грн за кВт-год.

Тому і не дивно, що екологічні організації проти. Це закон не про екологію.

Це закон про бізнес на державних (наших) грошах і відверто кажучи, - дуже поганий приклад такого бізнесу. Дорого і сердито.

І якщо я особисто був би не проти, щоб десь за 3км від мене був завод по механіко-біологічні переробці сміття, то я точно категорично проти, щоб у радіусі 3км. був такий "зелений" сміттєспалювальний. 
А ви?

Тому, якщо закон буде прийнятий, то перші такі спалювальні заводи мають бути збудовані біля місця проживання авторів законопроекту - це справедливо.