Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 23 листопада

На чужій сцені: як українці сприяють російському агресорові

Є такий медичний термін: заперечення реальності. Ясно, що неприємно замислюватися, де закінчується аполітичність і починається нехай дрібне, неусвідомлене, ненавмисне, але сприяння агресорові. Гібридна війна спокушає, чим тільки може, вразливі та нестійкі душі. Добрі, "хороші росіяни" гостинно запрошують українських артистів на свої сцени, пропонуючи їм і публіці "забути про політику". Справжня війна зі кров’ю, загиблими й пораненими тим часом не припиняється. Що більше українців приходить розслаблятися під музичку до гурту "братніх народів, із якими разом перемогли фашизм", то легше московським пропагандистам просувати свої маніпулятивні схеми. 

Російські окупанти посилюють репресії проти кримських татар

Веджіє Абла Кашка

Сьогодні, 23 листопада, в різних районах Криму відбулися обшуки в будинках кримських татар і затримання активістів національного руху. Як водиться в окупованому Росією Криму, одночасно з початком обшуків в російських державних ЗМІ відбувся викид інформаційних матеріалів, покликаних виправдати чергові репресії російських окупантів проти кримських татар і водночас очорнити Меджліс кримськотатарського народу. Пізніше зі Криму надійшла чорна звістка про смерть ветеранки кримськотатарського національного руху, 82-річної легендарної Веджіє Абла Кашка, якій стало погано під час так званого "затримання". Веджіє Абла Кашка померла в машині швидкої допомоги.

Комплекс меншовартості: чому українці не гірші за інших

Українці – сучасна політична нація з дуже складною історією, яка відбилася на особистій історії кожної людини. Якщо обмежувати своє національне надбання досягненнями тільки тих українців, які говорять вишуканою мовою, народилися на території України, ніколи за кордоном не жили, вчилися винятково в українських навчальних закладах, то тоді дійсно доведеться багато від чого відмовитися. Але навіщо? Це просто інший шлях до того ж комплексу меншовартості, який насаджувався в радянські та імперські часи. Звичайно, багато хто скаже, що українці досягають успіху за кордоном, але не у власній країні, бо найкращі люди виїжджають. Однак є успішні проекти, які створюються прямо зараз в Україні.

Я і Ти: якими є наші стосунки

У процесі становлення Я завше відкривається незбагненне Ти, а будь-яке дійсне життя перетворюється на зустріч. Поміж Я і Ти не стоїть жодне поняттєве відношення, попереднє знання, аніяка фантазія, мета чи пожадання. Натомість ідеться про милість і любов, позаяк Я всякчас відповідальне за Ти. Саме в цьому й полягає рівність люблячих істот. Фактично ще змалечку кожен індивід потребує зв’язку з Ти. І тільки-но йому випадає натрапити на те бажане Ти, як він одразу ж перетворюється на Я. Між Я і Ти миттєво вибудовується характерний зв’язок, який Бубер іменує Духом. Це ніби кров чи повітря, без яких несила жити.

Розкіш, яку ми не можемо собі дозволити у XXI столітті

На цій фразі ворота підприємницького раю назавжди зачинилися для мене. Тонка й невловима до цього риса, яка відділяла нас одне від одного, стала непереборною. Ця історія змусила мене замислитися багато про що. Раніше я думала, що батьки змушені конкурувати з ґаджетами за увагу власних дітей. Але проблема виявилася глибшою. Спостерігаючи за тим, як змінюється характер сімейного – та й професійного – спілкування за наявності поруч ґаджетів, я розумію, що новою розкішшю цифрового століття стають не вілли й суперавта, не сукні вартістю двокімнатної квартири й не смартфони з цінних металів, інкрустовані діамантами.

Український фільм посів перше місце на кінофестивалі у Амстердамі

Кіно про дев'ятирічного хлопчика, українця, який живе неподолік від війни. Історія вразила всіх! Його обрали спочатку серед 900 інших стрічок, у фіналі ж він обійшов 14 фільмів і став найкращим серед усіх. "Наша документалка про хлопчика Олежка, що росте біля війни на сході. Ми знімали його удвох із режисером із 2015 по 2017 роки"– зазначив журналіст Азад Сафаров.

Вінчання на фронті: щоб сім’я була міцною, мов парашутні стропи! ФОТО

Фактично у фронтових умовах обвінчалися військовослужбовці ЗСУ одного з десантних підрозділів, які тримають оборону на Луганському напрямку – Павло та Мар’яна. Молодята познайомилися й офіційно зареєстрували шлюб іще перед самим відбуттям у зону АТО, коли проходили необхідний курс підготовки в навчальному центрі. Та весь час мріяли закріпити свої стосунки ще й за церковними канонами. Й ось їхня мрія здійснилася. Унікальність же цієї події полягає в тому, що вінчали молодих одразу чотири військових капелани. Причому сталося це абсолютно випадково – саме того дня, на який була призначена церемонія, святі отці приїхали до військової частини, якій вони довгий час надають волонтерську допомогу.