Люди, які працюють з великими обсягами інформації, знають, яким одночасно зручним і отруйним може бути будь який засіб комунікації.

Я тут подумала – і вирішила написати текст, виходячи із тих траблів і лаж, які сама допускала і які сама переживала.

Отже, Facebook:

1. Починаємо з банального: якщо ви хочете долучитися до когось в друзі, а особисто не знайомі, не варто відправляти запит, а потім дивуватися, що вас не долучають. Напишіть пару речень, чому вам треба в друзі? А краще, якщо вас цікавлять пости конкретних людей на ФБ, підпишіться на них;

2. Не варто заходити на сторінку до людини і ставити лайки під сотнею постів. Навіть якщо автору постів не приходять звукові сповіщення (заздалегідь відімкнені), то у сповіщеннях на сторінці це виглядає дико, це дратує і заважає;

3. Ніколи не намагайтеся коментувати пости не по темі. Особливо по-дурному виглядає, коли ви переходите на особисті образи, згадуєте якісь особисті стосунки, історії і т.д. Для оточуючих це виглядає незрозумілим. До того ж, подібне просто засмічує простір;

4. Знайте, люди в більшості своїй, приходячи коментувати ваш пост, ніколи не читають всіх коментарів, які там вже є. Людям важливо не послухати, а сказати. Якщо для вас важливі ваші друзі/читачі, кожного разу відповідайте їм. І, бажано, без зверхніх зауважень на кшалт – не будь тупим, читай коментарі;

5. Якщо ви написали пост, а обставини/фактаж змінився чи розширився, відкоригуйте його. І напишіть про це в пості, позначивши виправлення;

Читайте також: Пересмикування й жовч: так сприймає інформацію більшість коментаторів у фейсбуці

6. Якщо ви кожного разу змушені пояснювати в коментарях, що в пості ви мали на увазі інше, це не читачі тупі, це ви такі. Перепишіть/відредагуйте пост. Або видаліть його;

7. Але не вбивайте пости під впливом настрою чи поганої погоди. Особливо, якщо купа людей відреагувала і прокоментувала. Людей це ображає. Вони витрачали свій час і енергію – а ви це все вбили;

8. Месенджер ФБ дуже підступний – ви не всі повідомлення можете бачити. Тому, окрім тих повідомлень, що вам приходять, загляньте в папочку Message Reguests і там же знайдете папочку Filtered Reguests. Впевнена, будете вражені – і не лише від того, що арабські офіцери ВМФ США почали вам писати листи українською мовою;

Читайте також: Як і чому нам загрожують соціальні мережі

9. Нагадую також, що месенджер не зовсім підходить для ділового спілкування. Особливо тим, хто інтенсивно листується і має багато повідомлень. Там багато що губиться. Для ділового спілкування та пересилки файлів все-таки краще користуватися електронною поштою. А електронну пошту зазначте в своєму профілі;

10. З приводу долучення до груп, розсилки рекламних повідомлень та прохань щось розповсюдити – думаю, не варто на цьому зупинятися детально. Тому просто скажу: не треба! Не гвалтуйте одне одного в ФБ проханнями/вимогами щодо термінового розповсюдження контенту, який потрібний вам. Звичайно, є виключення із правил. Я, наприклад, розшарюю ті пости, які цікаві мені особисто, або ж коли до мене з проханням про це звертаються люди, яких я добре знаю і розумію, що потрібно підтримати;

Читайте також:  Веселі поради про те, що потрібно писати в Facebook кожного місяця

11. Не варто просити (або вимагати) від незнайомих в реалі людей (та і від знайомих теж), щоб вони рецензували ваші романи, писали свої думки про те, чим ви займаєтеся, залишали відгуки там, де вам це потрібно. Бувають виключення, звісно. Наприклад, коли мова йде про оплачувану роботу. Чомусь в наших умовах прийнято платити 100 гривень за забитий цвях і разом з тим вимагати безкоштовних інтелектуальних зусиль зі словами: – Ну напиши, тобі що, тяжко? Ти ж вмієш писати! Мені особисто тяжко. Для того, щоб вміти писати я і досі вчуся. Витрачаючи власні ресурси – від часу до грошей, Тому я не готова займатися благодійністю в такому ракурсі;

12. Мережа стає токсичною. І ви самі вирішуєте, наскільки для вас важлива інтоксикація нею.