Сьогодні ми переживаємо те, через що 20 років тому проходили країни Балтії, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній віце-прем'єр України з питань євроінтеграції Олег Рибачук. Їм довелося вистояти одну зиму, щоб зрозуміти – незалежність має свою ціну.

Нинішня ситуація – такий собі внутрішньополітичний жест Росії, який дещо межує з істеричністю. Так, "Газпром" і раніше програвав у Стокгольмському арбітражі, та його опонентами завжди були члени ЄС, які хотіли скасувати форму контракту "бери або плати". Показово, що Росія вперше програла Україні. Ще більш болючим є те, що ця новина вискочила буквально за тиждень до виборів Путіна. Тому й така реакція. Мовляв, раз так, то ми вам покажемо "кузькину мать".

Ми повинні усвідомлювати всі загрози таких кроків, а також розуміти газову політику Росії в Україні. Бо українські політики, той же Ющенко, часто говорили про те, що немає коротшого й економічно вигіднішого шляху транспортування газу, ніж через Україну. Слід розуміти, що в цій історії Росія не керуватиметься економічними вигодами.

Сьогодні ми в значно кращому положенні. Перш за все тому, що газову війну оголосили в березні, а не в січні. Дуже важливим також є те, що українці підтримали владу й не почали обурюватися. Розпочався такий собі певний флешмоб #Прикрути газ.

Читайте також: Вітренко: 34% переплати за імпортний газ у березні компенсовуватимуть не українці, а "Газпром"

Важливо, що ми досить швидко отримали паливо з ЄС. Це той же російський газ, але дещо дорожчий, оскільки від європейських партнерів. Чомусь у росіян завжди було враження, що в кого газ – у того все. Та є інша хороша думка: проблема з газом у тому, що його не можна зупинити. Якщо ти перекриваєш його в одному місці, то пускаєш в іншому.

Історія з "Газпромом" – це ще й сигнал тим європейським країнам, які думають про всякі "північні потоки", що лише збільшують залежність від Росії. Цей інформаційний скандал мав приблизно той же ефект, що й мультики Путіна про ядерну зброю. Мета була здивувати, та натомість це викликало лише обурення та трохи навіть сарказм. А заразом ще й підвищило готовність європейських ринків мінімізувати залежність від такого постачання.

"Газпром" завжди виставляв за газ не ринкову, а політичну ціну. Та в цій ситуації важливо брати до уваги не стільки об’єми, ціну та стабільність поставок, як зменшення залежності від Росії та розвиток альтернативної енергетики.

Погляньте на китайців. Не маючи власних запасів нафти й газу, вони будують велику частину своєї економіки на сонячних батареях, а також виготовляють автомобілі, які не використовують вуглеводи. Китайці витрачають величезні кошти на інфраструктуру. І майбутнє саме за тими країнами, хто вже зараз про нього думає.

Читайте також: Економіст: Маємо збагнути, що співпраця з Росією – це джерело великих ризиків

Звичайно, треба було давно робити програми, які спонукали б до економного споживання газу. Ми ж пішли тупиковим шляхом субсидій. Останні не мотивують: в такому разі ти отримуєш гроші за те, що витрачаєш. Мотивація економити з’являється тоді, коли країна обирає шлях монетизації пільг чи енергозбереження.

Ми могли б видобувати і власний газ, та ми розтринькали час на розбудову таких можливостей. Україна програє технічно: багато газових родовищ спаплюжено, залишились тільки ті запаси, видобування яких потребує певних технологічних новацій.

Річ у тім, що в нашій свідомості немає відчуття потреби економії газу. Я пам’ятаю часи, коли ми газом гріли повітря: вмикали конфорки й усім було тепло. Ми й досі сприймаємо газ як найдешевше пальне. І політики займатимуться популізмом, якщо будуть переконувати людей, що ми видобуватимемо свій газ, який коштуватиме копійки.

Було б добре, якби Україна почала готуватися до наступної зими прямо зараз. І не тільки шляхом закачування газу. Українці мають усвідомити, що газ – це дорого. І спалювати його – це просто тупо. Розумніше утеплювати стіни, робити ефективнішими батареї або й зовсім переходити на більш грубі джерела енергії – ті ж каміни. Зараз так роблять не лише в селах. Це первинна традиція, і за часів її існування ми могли доволі добре заощаджувати на утримуванні своїх будинків. Треба також започаткувати державну кампанію із заохочення використання малих котельнь та індивідуальних бойлерів.

Краще готувати українців до того, що газ, як і нафта, дешевшим вже ніколи не буде.