Мене не цікавлять майбутні президентські вибори в Росії, оскільки взагалі не цікавлять результати виборів у країнах, де результат наперед визначений, зазначає у своєму блозі на "Новому часі" правозахисник Йосиф Зісельс.

Зміни у владній верхівці Москви завжди можливі, питання тільки в який бік. Ми завжди сподіваємося, що всі зміни на краще. Але зі свого досвіду знаю, що радикальні зміни бувають і на гірше. Наприклад, так було з Ющенком, від якого втомилися, – потім прийшло ще гірше. Тому в Росії зміни з великою ймовірністю можуть відбутися на гірше. Навіть якби Путін насправді раптово зник, там є й більші "яструби".

Що ж до Жириновського – йому це майбутнє не світить, оскільки в Росії готують своїх наступників. Там передають владу – як це було з Медведєвим.

Читайте також: Чому ніякого захоплення Кремля Путіним і Ко не було

Думати, що лідер РФ визначає порядок денний, – це помилка. Не Путін створив таку Росію – це Росія зажадала на трон такого, як Путін. Він їй потрібен. А чому – тут уже варто розбиратися в російській імперській та євразійській ідентичності.

Тому я зовсім не вважаю Путіна дияволом, який керує хорошою, доброю країною. Зміна влади або лідера визначає колективну ідентичність маси. І навіть якщо відбувається якесь тимчасове відхилення, як було за часів Єльцина, потім усе знову стає на свої місця.

Ідентичність визначає, хто буде далі при владі. Росія хоче бути імперською. Їй важливо, щоб її боявся весь світ. Вона хоче межувати тільки сама із собою. Росія не зміниться, доки не зазнає якоїсь жорстокої поразки, як свого часу Німеччина та Японія. Тільки подібне потрясіння може змінити як саму форму країни, так і, як наслідок, її ідентичність.

Читайте також: Що в голові Путіна: куди прямує кремлівський режим

Форма значною мірою визначає ідентичність – у таких розмірах і з такою історією народ не може бути іншим. А змінитися він може лише тоді, коли настає шок, катарсис. Але оскільки зараз немає фактів, які привели б Росію на межу такої жорстокої поразки, то я вже багато років не розраховую на позитивні зміни в тій країні. Для мене головне, щоб вона не лізла до нас та інших. На жаль, це неминуче. Постійна агресія – закон розвитку імперської системи.

Тому Україні потрібно зміцнюватися, шукати вірних союзників і ставати настільки сильною, щоб на неї зважали.

Стати сильнішими – єдиний шлях. І він буде дуже довгим – як економічно, так і соціально. Але тільки так ми знайдемо гідних союзників і зможемо якось протистояти загрозі зі Сходу.