Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 3 квітня

Як фракція БПП робить ведмежу послугу й Порошенкові, й усій країні

ГО й так здають декларації до податкової (а значна їх частина ставить на свої сайти річні фінансові звіти). А от запровадження публічно відкритого декларування розкриває весь механізм роботи ГО, витрати й доходи їхніхспівробітників і ключових партнерів, Це створить можливості напруги в самих організаціях, між організаціями, можливість використання цих даних для невиправданих атак на всі ГО (а не тільки на антикорупційні). Пані Ірина має бути задоволена! І чому це створюється лише для ГО – може, створімо тоді таке для всього бізнесу,зокрема й контрольованого депутатами? Тобто абсурд. Тому це не сприймуть ні самі ГО, ні міжнародні партнери.

Atlantic Council: Зяюча пробоїна в системі національної безпеки України, наявність якої замовчують

Це незбагненно, але одинадцять із 24 регіональних дистриб'юторів електроенергії в Україні значною мірою належать російській групі, очолюваної російським націоналістом Олександром Бабаковим, проти якого всіма пов'язаними країнами були введені санкції за те, яку роль він зіграв в окупації Донбасу й анексії Криму, як віце-спікер Державної думи РФ. Бабаков також фігурує в "Панамських документах". Згідно із санкціями США та Європи, активи Бабакова повинні бути заморожені. Український уряд має взяти під свій контроль його активи в рамках дій щодо захисту національної безпеки.

Геть від Москви: бізнесовий розворот у бік Європи

Дедалі більше світових компаній роблять окремі представництва для Росії та України. Або додають Україну до "зони відповідальності" своїх східноєвропейських центрів у Польщі, Чехії чи Словаччині. Хоча, наприклад, в інформаційні сфері одним із проблемних питань залишається відсутність окремого українського офісу Facebook і Google. Своєю чергою, наші компанії намагаються позбутися орієнтації на російський ринок. Звичайно, сертифікацію за стандартами ЄС не можна назвати легким процесом. І бюрократії там інколи не менше, а часом і більше, ніж у сусідів. Утім, здається, воно того варте.

Е-декларації для антикорупціонерів: хто винен у ситуації, що склалася

1. Деякі окремі популярні антикорупціонери. Вони вирішили монополізувати право на боротьбу із корупцією (тільки ми є правильними борцями). Застосовують низькі стандарти аргументів (звинувачують на емоціях, а не фактах, ігнорують презумпцію невинності). Не поважають права інших на іншу думку (атакують тих, хто не вважає боротьбу із корупцією єдиною найважливішою реформою). Поводяться як шоу-бізнес (ефіри, скандали, постійний гайп і драма). Адвокують екстремальне декларування (декларувати мають усі держслужбовці й усе, що тільки можна, постійно та публічно).

У Кремля був таємний план "Троя" щодо підготовки проросійського заколоту в Запорізькій області

Ця пропозиція була частиною ширшого плану Кремля з дестабілізації України. Все це увійшло до доповіді з якою ознайомилося видння The Times. Доповідь основана на витоках інформації з листів електронної пошти впливового радника Володимира Путіна – Владислава Суркова, якого деякі звуть "путінським Распутіним". Співавтор доповіді – Боб Сілі, депутат британського парламенту від Консервативної партії, заявив, що витоки проливають світло на приховані кампанії та гібридну війну з чітким зазначенням фінансування кібернападів, росповсюдження фейкових новин, роздавання хабарів, оплачування участі у акціях, і аж до конкретної "ціни" за повалення регіональних урядів.

Пекар: У свідомості пересічного громадянина "антикорупціонер" – це якась особлива каста

Що мене дратує більше за все в цій історії про громадських активістів – антикорупціонерів? Більше за все мене дратує те, що пересічний громадянин вважає антикорупціонерами лише двох осіб, прізвища яких він знає: Сергія Лещенка (який є народним депутатом, отже, не може вважатися громадським активістом) та Віталія Шабуніна. На підставі недовіри до цих двох (у даному контексті вже неважливо, чи є для того підстави, чи немає) пересічний громадянин готовий схвалити створення перешкод для батьків, які борються із корупцією у школах, для пацієнтів та їхніх родичів, які борються із корупцією в медицині, для тих небайдужих громадян, які намагається контролювати місцеві бюджети чи дерибан землі...

Пишався своїм українством: 113 роковини найпрекраснішої з легенд балету

Україна, Київ до кінця життя лишилися світлою мрією Лифаря. "Навіть прекрасний блискучий Париж не зміг примусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро", – говорив він. Коли, вручаючи орден Почесного легіону, Шарль де Голль вкотре запропонував йому стати громадянином країни і звернувся до нього: "Мосьє Лифар! Ви зробили для Франції стільки, скільки мало хто із знаменитих французів. Чи не час вам стати французом і за паспортом?". Лифар відповів: "Щиро вдячний, пане президенте, за вашу пропозицію. Але я ніколи не був і не буду французом, бо я українець і батьківщина моя Україна". Він так і залишився "персоною без громадянства" – не міг зректися свого коріння, предків, землі, де він народився.