Є такі роздуми. На жаль, невтішні.

Пам'ятаєте радянські магазини? Хто був серед усього народу (виключаючи великих партійців та керманичів) найбільш заможний та модний? Правильно, робітники торгівлі і сфери обслуговування.

Так от. Дещо, саме погане, що було у гнилому совку, у нашому теперішньому житті залишилося та активно розвивається. І саме зараз, при сучасній владі.

Читайте також: День майбутньої Перемоги: коли він настане

Наштовхнули на думку великі фірмові центри продажу побутової техніки, будівельних матеріалів, іншого. У торгівельних залах такі собі красиві модні хлопчики. За їх допомогою вибираєш товар та перед сплатою питаєш про якусь знижку.

Нема питань, каже юнак! Тільки візьміть цей товар за готівку або сплатить на якусь особисту картку і вам його привезуть з якогось іншого складу. Хлопець заробляє, вам дешевше, але програє фірма, яка побудувала та офіційно організувала це торгівельне підприємство...

На щось схоже...

По своїй роботі маю постійні спілкування по усіх управлінських вертикалях величезних підприємств ("державоутворюючих", так сказати) від технічних працівників до топ-менеджерів або власників.

Не важливо, державне підприємство або якогось олігарха, тенденції однакові та дуже схожі на ситуацію у великих супермаркетах! На будь-якому рівні! Ви будете здивовані, але і державу, і олігархів зливають!

І саме держава утворила моду не на досвідчених фахівців у галузях, а на "мєнєджерів", які так походять на продавців магазинів (сподіваюсь, нікого не ображу, бо є різні і продавці... Це фігурально).

Платиш службовцю (мєнєджеру) мало – значить буде красти, платиш багато – якщо не буде красти, то буде триматися за місце і займатися PR, показувати керівництву (власнику, президенту), як усе гарно на підприємстві і замовчувати проблеми (значить, побічно красти, прикривати недоліки, продаватися). І це явище, як показує мій досвід, масове.

Продавці заполонили виробниче промислове середовище. І не тільки. Їх можна у великій кількості знайти і в науці, і в освіті, і в мистецтві, і в безпеці, і на транспорті, і в суді... 

Ще одна особливість сучасних "мєнєджерів", вибачте, тупість. Професіоналам галузі у яку поставлено сучасного "мєнєджера" немає про що з ним говорити. Що можна сказати про повагу до керівництва та розуміння у загальній справі, коли багатьом фахівцям і бачити такого керівника не хочеться. Так само, мабуть, і керівникам. Різні рівні, задачі, ментальність, досвід, освіта, виховання...

Що робити чесному фахівцю, якому не потрібен PR, будь-яка торгівля, але, все ж таки, потрібні гроші? Втрачаємо фахівців... Дикість.

У Союзі влада та матеріальний достаток належав продовцям.

Теж саме і зараз. Держава перетворюється на великий супермаркет, де живуть ті, хто може вправно влаштуватися на тепле місце або вправно продавати. На загальну дійсну ефективність діяльності ніхто не звертає уваги. 

Чесні технічні фахівці непотрібні. Країні потрібні "торгаші", як їх колись називали. Таке от перетворення радянської хвороби.

Таке і буде місце у світі нашої Неньки... Тут будуть жити модні тупоголові мєнєджери.

P.s. Пригадав своє перше у житті відрядження, як інженера-конструктора від НДІ на металургійний комбінат у Маріуполь. Ще радянська влада. Треба було розібратися з співвиконавцем чому не працює унікальне обладнання, яке розробили разом. Він (до того не були знайомі) виявився інтелигентним досвідченим фахівцем, старим татарином. Ми провели з ним тиждень у творчому спілкуванні.

Читайте також: Як совок спотворює свято, право на яке Україна завоювала

Велике задоволення і користь – співпраця з такими людьми. За тиждень, навіть чарки не випили – ходоли по парку, розмовляли. Якось зайшов до нього у готельний номер, а там його сусід, мужик, до якого я став звертатися, запрошуючи на розмову та у загальну компанію. Старий татарин витягнув мене з номеру й каже:

Чого ти з ним розмовляєш, ще й тягнеш до нас, зразу не бачиш, хто він такий? Та це ж торгаш! Снабженєц! Приїхав щось вибивати! З ним взагалі нема про що говорити! Пустий, як барабан!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram