Пам'ятаєте ректора педагогічного університету Драгоманова Віктора Андрущенка, в якого студентів вигнали на молебень замість пар? У вересні через це стався гучний скандал через очевидне порушення закону. А в травні, як виявилося, президент нагородив його державною премією за роботу... "Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес"! Так, після скандалу з порушенням закону. Премія, до речі, в розмірі 270 000 гривень колективові переможців.

Читайте також: Кілька висновків із скандальної історії з підтвердженням докторського ступеню дружини Кириленко

І знаєте, я хотів зіронізувати, але вже якось зовсім не смішно. Бо над хворобою своєї держави не сміються. А це хвороба, назва якої – тотальна безкарність. Бо так видається, що в українській освіті ти можеш зробити що завгодно – й нічого тобі за це не буде. Ба навіть премію отримаєш – а чого ні? Репутація ж тут нічого не варта.

Читайте також: Два правила реформування нашої науки

Якщо одному ректорові можна демонстративно порушити закон й отримати престижну премію, то чому іншим не можна? Якщо деканові того ж педагогічного університету, що готує вчителів, можна спокійно поширювати у ЗМІ псевдонауку, істеричну гомофобію та не вміти правильно писати "в Україні", то про які реформи освіти йде мова? Якщо директор спортивної школи може "здати учнів в оренду" для політичної агітації і залишитися на своїй посаді – який це подає приклад іншим? Якщо "Лептонного бога" захищають вищі керманичі країни, а псевдонауковці настільки знахабніли, що вже судяться зі своїми викривачами, вимагаючи грошей, то про зміни в якому напрямку йде мова?

Безкарність деморалізує, знижує планку якості, принижує порядних і талановитих освітян. Як видовище розбитих шибок підштовхує до подальшого хуліганства, так і демонстративна безкарність одних підштовхує до повторення їх гріхів іншими. Зрештою безкарність убиває віру в позитивні зміни та щирість намірів ці зміни серйозно проводити. На шляху компромісів зі старою системою зайшли занадто далеко – навіть за українськими стандартами. Прийшов час відкласти компроміси. І згадати про фундаментальні освітні принципи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram