Як демонструє історія його перельотів, з якою ознайомився "bne IntelliNews", у 2012-2013 роках сумнозвісний  американський лобіст Пол Манафорт організовував знаменитостей ЄС, щоб ті переконали Брюссель підписати Угоду про асоціацію з Україною, не звільняючи ув’язненого лідера опозиції Юлію Тимошенко.

Манафорт організував лобістську кампанію за дорученням українського президента Віктора Януковича, який був згодом повалений в результаті масових демонстрацій після того, як він не підписав цю угоду.

Ця інформація підтверджує звинувачення, висунуті спеціальним радником Робертом Мюллером, що в рамках кампанії за підписання Угоди про асоціацію Манафорт наймав "супер VIP-ів" з ЄС для лобіювання в інтересах Януковича.

Історія перельотів також демонструє, що Манафорт залишався гравцем в Україні і після Євромайдану аж до кінця 2015 року, тобто лише за декілька місяців до того, як він став менеджером кампанії кандидата у президенти США Дональда Трампа.

А відносини Манафорта з одним з найближчих помічників Януковича, який пішов проти свого господаря під час  Євромайдану, піднімають питання про роль цього політтехнолога в українській революції 2013-2014 років.

VIP подорожі

Ця історія починається з важливої зустрічі в Римі у 2013 році. В оточенні високопоставлених чиновників ЄС український депутат Юлія Льовочкіна виступила перед обраним зібранням у Римі на тему прагнення України підписати Угоду про асоціацію з ЄС.

"Україна зробила свій незворотній вибір і зобов’язалася стати частиною Європи, частиною Європейського Союзу", – сказала вона, посилаючись на плани підписати Угоду про асоціацію з ЄС на саміті у Вільнюсі, запланованому на
листопад 2013 року.

"Президент України неодноразово наголошував, що він готовий запровадити всі необхідні заходи", – додала вона.

Зустріч у Римі відбулася 6 березня 2013 року, а спікер Юлія Льовочкіна була ніким іншим, як сестрою Сергія Льовочкіна, впливового голови адміністрації Януковича. Незважаючи на запевнення у відданості ЄС, менш, ніж через рік сили  безпеки Януковича розстріляли в центрі Києва 100 проєвропейських протестувальників. Через три дні після цього він втік з України до Росії.

Тогочасний лідер української опозиції Тимошенко знемагала у в’язниці. Вона програла Януковичу на президентських виборах 2010 року, і зовсім скоро, у 2011 році, Янукович посадив її за ґрати. Міжнародна спільнота була обурена, назвавши її ув’язнення політично-мотивованим та прив’язавши її звільнення до підписання Угоди про асоціацію.

Всі спікери на тій римській зустрічі були об’єднані бажанням укласти Угоду про асоціацію, але підтекстом їхніх промов було наполягання на тому, що підписання угоди і доля Тимошенко – це два окремі питання, що різко контрастувало з позицією Брюсселя.

У своєму виступі Льовочкіна була відвертою: Угода про асоціацію повинна бути підписана незалежно від справи Тимошенко. "Це [підписання Угоди про асоціацію] не повинно стати заручником майбутнього Юлії Тимошенко, адже це
питання, яке стосується майбутнього України", – сказала вона. 

Читайте також: Манафорт проти Тимошенко. Повний текст

Позиція Льовочкіної як представниці адміністрації Януковича була передбачуваною. Тому більш вражаючою стала підтримка, яку вона отримала від відомих європейських VIP-ів. Використовуючи низку евфемізмів вони, по суті, наполягали на тому ж твердженні: що питання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та питання ув’язнення Тимошенко мають розглядатися окремо. 

"Питання долі України та її європейського майбутнього не може залежати від однієї справи", – заявив колишній встрійський канцлер Альфред Гузенбауер.

"У справі Тимошенко необхідно шукати рішення, не ускладнюючи вже і без того складну ситуацію", – переконував колишній президент Польщі Александр Кваснєвський, який також був старшим партнером у "моніторинговій місії" Європейського Парламенту до України, якій доручили знайти вихід із глухого кута, до якого призвело ув’язнення Тимошенко. 

Завершуючи конференцію колишній прем’єр-міністр Італії та президент Європейської Комісії Романо Проді зазначив, що моніторингова місія Європейського Парламенту до України, яку очолював Кваснєвський, повинна вивчити справу Тимошенко як «коректні рамки для Європейського Союзу, які допомагають захищати права, але у той же час не виключають відносини, які є цінними як для України, так і для Європи".

Коли аудиторія аплодувала цій незграбній групі на сцені, один чоловік у цьому зібранні міг відчувати особливе задоволення: Пол Манафорт, який того дня прилетів до Риму з Льовочкіною в одному з приватних літаків родини
Льовочкіних. Манафорт зібрав спікерів, які тепер сиділи перед ним на сцені, і тягнув за ниточки цієї зустрічі. 

Ув’язнення Юлії Тимошенко 

За декілька місяців до цього західні лідери та посадовці ЄС прив’язали підписання Угоди про асоціацію з Україною до звільнення Тимошенко. 

На престижній українській конференції "Ялтинська європейська стратегія" 9 вересня 2012 року Голова Єврокомісії Жозе Баррозу заявив, що у світлі ув’язнення Тимошенко "ми все ще не бачимо необхідні політичні умови, щоб зробити наступний крок до підписання Угоди".

Але Янукович відмовився відступитися в питанні Тимошенко. Він керував клептокартією, яка вже призвела до економічної стагнації. На початку 2015 року на нього чекали нові вибори, і його рецептом для того, щоб залишитися
при владі, було заробити собі славу (і гроші) шляхом підписання угоди про асоціацію з ЄС, тримаючи при цьому лідера опозиції Тимошенко поза політикою. 

Манафорт був тузом Януковича у кампанії за перемогу над Заходом.

Частково завдяки лобістським зусиллям Манафорта до листопада 2013 року ЄС погодився підписати Угоду про асоціацію з Україною у Вільнюсі, не забезпечивши звільнення Тимошенко. Натомість, їй мали дозволити поїхати з України на лікування, тобто вигнати її з країни.

Читайте також: "Стосунки з Турчиновим - мій найбільший біль," - Тимошенко. ВІДЕО

Це була зіркова година Манафорта. Але лють Росії від однієї думки, що Україна вислизає з-під її впливу, означала, що вона протримається недовго. 21 листопада 2013 року український уряд оголосив, що він не підпише Угоду про асоціацію з ЄС 28 листопада.

Габсбурзький піар 

П’ять років потому заплутана історія танців Януковича з Угодою про асоціацію з ЄС знову спливла на поверхню але в зовсім іншому контексті.

Вона стала однією з центральних тем розслідування змови між президентською кампанією Трампа 2016 року, яку з березня по серпень очолював Манафорт, та Кремлем.

28 лютого Спеціальний радник США Роберт Мюллер висунув Манафорту звинувачення у незаконній лобістській діяльності. Деталі обвинувального акту вказують на те, що саме Манафорт тягнув за ниточки на римській конференції 6 березня.

В обвинувальному акті Мюллера зазначається, що Манафорт "таємно найняв групу високопоставлених європейських політиків, щоб вони відстоювали вигідну для України позицію. План для цих колишніх політиків, яких неформально називали "Габсбурзька група", полягав у тому, щоб вони давали нібито незалежну оцінку діям української влади, хоча насправді вони були оплачуваними лобістами для України".

Як йдеться в обвинувальному акті, у 2012 та 2013 роках Манафорт заплатив "супер VIP-ам" з офшорних рахунків понад €2 млн.

І хоча імена цих політиків не називаються, обвинувальний акт вказує на європейського "канцлера" як лідера групи. Один з початкових невідредагованих документів, поданих 13 червня, називав колишнього австрійського Канцлера Гузенбауера на ім’я, як частину Габсбурзької групи.

Цим документом була письмова довідка для Манафорта, підготовлена у червні 2012 року американським журналістом Аланом Фрідманом, який базувався в Італії – людиною, яка очолювала конференцію в Римі у березні 2013 року.

У цій довідці Фрідман запропонував найняти Кваснєвського до цієї групи. Але він звернув увагу на те, що у Кваснєвського буде конфлікт інтересів, адже той був одним із провідних фігур моніторингової місії Європейського Парламенту до України.

Моніторингова місія отримала завдання зробити висновок, чи готова Україна підписати Угоду про асоціацію з Європою. Один з лідерів цієї місії навряд чи міг публічно лобіювати в інтересах України.

Тоді Фрідман запропонував Манафорту, щоб Кваснєвський з’являвся на конференціях разом з Гузенбауером, а самі конференції було заплановано провести у Берліні, Римі та Брюсселі. Ті, кого найняли до цієї групи, "отримували від нас неформальні вказівки через Альфреда [Гузенбауера]".

"Я брав участь у декількох міжнародних конференціях у якості спікера і тому, так само як й інші учасники, я отримував гонорар, – визнає Кваснєвський. "

Я не отримував жодних фінансових винагород від [пов’язаного з Манафортом лобістського] Центру за сучасну Україну або Mercury, і я не отримував від Манафорта, Фрідмана або будь-кого іншого жодних пропозицій щодо співробітництва зі мною. У своїй політичній діяльності я завжди представляв власну думку", – додав Кваснєвський.

У написаному найманим автором звіті Кваснєвського про його діяльність в Україні в 2012-2014 роках він пише, що у нього була "двояка роль… як посла України в Європі та Сполучених Штатах і посла трансатлантичної спільноти в Україні".

"Вона [моніторингова місія] завжди уважно слідкувала на своєї незалежністю та безсторонністю … не дозволяючи жодній зі сторін використовувати цю місію в своїх цілях… і ми переконані, що ця незалежність і безсторонність були
повністю досягнуті", – заявила прес-секретар Європейського Парламенту Санне де Рік.

Читайте також: Цвинтарний танець мажорів

"Александр Кваснєвський мав подвійну роль, працюючи на українських олігархів та ЄС… Це створює конфлікт інтересів, який справді є проблематичним", – наголосила "*bne* *IntelliNews*" Штефані Майстер, експерт Німецької ради закордонних справ.

Відстеження польотів Манафорта 

"bne IntelliNews" отримало польотні дані Манафорта для його візитів до України протягом цих років. Ці дані дозволили відстежити його лобістську діяльність у 2012-2015 роках, напередодні Євромайдану лютого 2014 року та
після нього. 

Польотні дані вказують на інтенсивний нагляд, який здійснював Манафорт за членами "Габсбурзької групи", такими як Гузенбауер, Кваснєвський і Проді. Манафорт часто літав персональними літаками родини Льовочкіних між Україною
та Європою, щоб відвідувати їхні конференції або проводити індивідуальні зустрічі.

Представник Манафорта Джейсон Мелоуні відмовився коментувати ці польотні дані. Джерело, наближене до Манафорта, однак, зазначає, що він "послідовно відстоював тісніші зв’язки України із Заходом".

Кваснєвський це підтверджує. "Він [Манафорт] виступав за підписання Угоди про асоціацію".

Юлія Льовочкіна визнає, що у неї є бізнес, пов'язаний з літаками. "Його послуги були доступні всім на ринку", – зазначила вона. Вона також визнає, що літала з Манафортом на римську конференцію на одному з літаків. Вона "сама заплатила за свій квиток і мала власний план подорожі", – заявила вона.

Манафорт не марнував час після створення Габсбурзької групи у червні 2012 року. 20 вересня 2012 року Гузенберг і Проді виступили на конференції, організованій Інститутом Отто Реннера. Наступного дня Манфорт полетів до Відня на завершення заходу.

23 жовтня 2012 року він літав на один день з Києва до Берліну, де Габсбурзька група, включаючи Кваснєвського, взяли участь у конференції, організованій Комітетом східної економіки. Кваснєвський підтвердив, що у нього там була зустріч з Манафортом.

До кінця 2012 року лобістські зусилля почали окупатися. Зірковий момент настав 18 грудня 2018 року, коли візит  Манафорта до Києва співпав з 11-м візитом місії Кокса-Кваснєвського. Кваснєвський підтвердив, що зустрічався з Манафортом з цієї нагоди.

Янукович, який спочатку мав їхати до Москви, скасував свій візит, щоб зустрітися з Коксом та Кваснєвським.

Натомість, Кокс та Кваснєвський у відкритому листі розхвалили тодішнього прем’єр-міністра України Миколу Азарова з нагоди його дня народження. Це разюче відрізнялося від ситуації за сім місяців до того, коли Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей заявив журналістам, що Азаров "повинен залишитися вдома" замість того, щоб їхати для Брюсселя. 

Шлях до Вільнюсу 

Лобістські зусилля посилилися в 2013 році, починаючи з конференції у Римі в березні 2013 року. Наближувався Саміт ЄС у Вільнюсі, на якому Україна, як очікувалося, мала підписати Угоду про асоціацію.

15-17 травня 2013 року Манафорт знову полетів на вихідні до Варшави і Брюсселя, і повертався на літаку Льовочкіної. У Варшаві він зустрівся один на один з Кваснєвським. 17 травня Проді та Гузенбауер були в Брюсселі для участі в конференції "Україна на шляху до Вільнюсу".

Читайте також: Пять экономических мифов, которые тормозят развитие Украины

Через два місяці Манафорт знову летів літаком Льовочкіної, цього разу для одноденного візиту 29 липня з Франкфурту, приземлившись з США, із пунктом призначенням Крим. Він повернувся з Криму до Франкфурту того ж дня.

За день до цього Росія та Україна спільно відзначили День військово-морських сил, який зберігся ще з радянських часів. Це святкування відвідали Путін та Янукович. Спільні маневри продемонстрували тісні контакти між верхівкою двох флотів, які стали прообразом анексії Криму Росією лише через дев’ять місяців після цього.

Але Манафорт літав до Криму наступного дня разом зі своїм помічником Костянтином Кілімніком не для участі у дні ВМС. Його завданням було підкріпити рішення Януковича йти до Європи.

Кокс та Кваснєвський прибули до Криму того ж дня, що й Манафорт. Вранці 20 липня вони мали зустрітися з Януковичем в Криму для ще одного раунду переговорів щодо долі Тимошенко. Кваснєвський заявив, що Манафорт не зустрічався з моніторинговою місією в Криму того дня.

Але з прискоренням розвитку подій влітку та восени 2013 року Манафорт мав низку зустрічей один на один з Кваснєвським у Варшаві, що було визнано колишнім польським президентом.

Кульмінацією цього став політ Манафорта до Варшави 18 жовтня літаком Льовочкіної, щоб зустрітися з Кваснєвським. Пізніше того ж дня Янукович заявив, що він готовий дозволити Тимошенко поїхати до Німеччини на лікування, як тільки український парламент ухвалить законодавство, яке це дасть змогу це зробити. 

Зв’язок з Фірташем 

Перельоти приватного літака та персональні зв’язки демонструють, що партнером Манафорта у цих лобістських зусиллях був голова адміністрації Януковича Льовочкін.

Льовочкін заявляє, що він завжди був "рішучим прихильником європейської інтеграції України", але заперечив, що він здійснював нагляд за лобістськими зусиллями Манафорта. Кваснєвський підтвердив, що Льовочкін був у таборі прихильників ЄС.

Читайте також: Atlantic Council: Украинский народ совершает революции. Но где же настоящая эволюция?

Льовочкін є молодшим партнером мільярдера-олігарха Дмитра Фірташа, який заробив свої статки на торгівлі газом через сумнозвісну компанію РосУкрЕнерго, яка нібито забрала у російських та українських еліт сотні мільйонів доларів. Льовочкін та Фірташ разом також контролюють найбільший телеканал України "Інтер".

Те, що Манафорт продовжував брати участь у подіях в Україні після втечі Януковича, також вказує на його зв’язки з Льовчкіном та Фірташем. У той час, як більшість членів адміністрації Януковича втекли до Росії або були заарештовані після лютого 2014 року, Льовочкін безкарно продовжував свою політичну кар’єру, попри те, що він протягом чотирьох років був однією з центральних фігур режиму Януковича.

Після повалення Януковича Манафорт міг відвідувати зустрічі українських політиків найвищого рівня, на яких олігархи вирішували, хто правитиме. 

25 березня він літав з Відня до Києва. Його візит до Відня співпав з важливою зустріччю між Петром Порошенком та Фірташем, який перебуває у Відні. Льовочкін також відвідав цю зустріч, на якій Фірташ погодився підтримати Порошенка на президентську посаду замість колишнього боксера Віталія Кличка, по суті коронувавши Порошенка президентом. 

13 листопада 2014 року, коли відбувалося формування нового уряду після  парламентських виборів, польотні дані демонструють, що Манафорт літав з Києва до Ніцци (Франція) на приватному літаку з Ігорем Тарасюком, бізнес-партнером першого заступника адміністрації Порошенка Юрія Косюка.

Тарасюк заперечив "bne IntelliNews", що він був на тому літаку, хоча підтвердив, що надані персональні дані були правильними. 

Насправді, діяльність Манафорта в Україні навіть збільшилася після повалення Януковича у лютому 2014 року. З березня по червень 2014 року він провів в Україні 27 днів, у той час як за чотири місяці Євромайдану, тобто листопад-лютий 2013-2014, Манафорт відвідував Україну лише три рази загалом на дев’ять днів.

Читайте також: Четыре года спустя: наши промежуточные итоги

Згідно з обвинувальним актом Мюллера Манафорт був причетний до лобіювання в інтересах нової партії Льовочкіна, Опозиційний блок, яку, як вважається, фінансує Фірташ. Це пояснює тривале перебування Манафорта в Україні під час
постмайданівської виборчої кампанії, що демонструють польотні дані: за тиждень до президентських виборів у травні 2014 року та за місяць до парламентських виборів у жовтні 2014 року.

Польотні дані Манафорта завершуються чотиритижневим перебуванням в України до 27 жовтня 2015 року. Цей період збігається з кампанією регіональних виборів, які зацементували Опозиційний блок Льовочкіна, як домінуючу силу
на півдні та сході України. Через декілька місяців після завершення кампанії в охопленій конфліктом Україні Манафорт долучився до виборчої кампанії в США від імені суперечливого кандидата на найвпливовішу посаду у світі.

Таємниця Майдану 

Проте польотні дані Манафорта не проливають світло на його відношення, якщо таке взагалі було, до Євромайдану. Євромайдан розпочався з подій у Києві у ніч 29 листопада, коли поліція жорстоко побила маленьку групу  проєвропейських студентів, які протестували проти відмови Януковича підписати Угоду про асоціацію. Це застосування сили спричинило величезні демонстрації, які охопили центр Києва 1 грудня.

Все, що у нас є, це загадковий обмін повідомленнями між дочками Манафорта, телефон однієї з яких було зламано у 2016 році. Манафорт підтвердив цей злам і деякі з цих повідомлень виданню "Politicо". 

Згідно з цією перепискою між сестрами, які обговорювали дії Манафорта в Україні, саме Манафорту належала ідея "послати цих людей на вулицю і влаштувати бійню. Ти знаєш, чиєю стратегією було спричинити це повстання і…
Як тактика викликати обурення світу і зосередити увагу на Україні".

Дочка Манафорта назвала гроші свого батька "кривавими грошима". 

Ці зауваження були зроблені особою, посвяченою у найглибші секрети особистого життя Манафорта. Вони викликають підозру, що Манафорт маніпулював протестами на Майдані і застосуванням сили поліцією, щоб вплинути на думку міжнародної спільноти. 

Читайте також: Романенко: Уже и не понять, где рыги, а где "любі друзі", так все перемешалось

Поява повідомлень Манафорта у 2016 році знову породила в Україні припущення, що ніхто інший, як Льовочкін ініціював напад на студентську демонстрацію 29 листопада 2013 року, щоб викликати обурення проти Януковича. 

Часові рамки цих подій підходять під таке тлумачення: за день до атаки поліції репортери помітили, що Юлія Льовочкіна відкрито браталася зі студентами на Майдані. Знімальні групи телеканалу Льовчкіна детально висвітлювали ранкові події, а Льовочкін негайно подав у відставку на знак протесту проти поліцейського насильства. 

Наступного дня телеканал Льовочкіна показував найжахливіші картини поліцейського насильства у новинах у прайм-тайм. Ведучі новин наголошували, що Янукович "пролив кров українських дітей". І якщо студентські протести привернули сотні, то протести в неділю 1 грудня проти поліцейського насильства вивели на вулиці сотні тисяч. Це стало початком Євромайдану. 

Авторитетний хронікер Євромайдану Соня Кошкіна, а також українська прокуратура, вважають, що за атакою на студентів стояли ті, хто виступав проти зближення з ЄС.

Але на третю річницю цих подій, 29 листопада 2016 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив БіБіСі, що "Льовочкін був автором розгону студентів, і він має сидіти за ґратами, а не в парламенті". 

Льовочкін заперечує свою причетність до атаки на студентів. "Я подав у відставку через рішення президента Януковича відмовитися від підписання Угоди про глибоку і всеохоплюючу зону вільної торгівлі… і застосувати силу проти мирних протестувальників у Києві", – сказав він.

Що рухало Льовчкіним щодо його рішення порвати з Януковичем так різко через Європу, чи був він причетний до насильства? За словами Кошкіної, Льовочкін був «ставлеником Фірташа та одним з архітекторів цього режиму», якого важко назвати націоналістом або лібералом, який відстоює свободу.

Але у червні 2013 року США висунули звинувачення Фірташу за хабар в Індії.

30 жовтня 2013 року, коли Янукович вагався щодо підписання Угоди про
асоціацію з ЄС, США видали ордер на арешт Фірташа. 

Через чотири дні США відкликали ордер на арешт після того, як Заступниця держсекретаря Вікторія Нуланд зустрілася з Януковичем у Києві і отримала запевнення, що він підпише Угоду про асоціацію, заявив Фірташ під час слухань щодо екстрадиції у Відні у 2015 році, коли вперше було розкрито деталі цієї справи. 

Але на саміті у Вільнюсі Янукович відмовився підписувати. Ордер на арешт було видано повторно у березні 2014 року, а вже 12 березня 2014 року Фірташ був заарештований у Відні. 

Розслідування, яке триває в Україні, все ще має встановити, хто несе відповідальність за розгін студентів 29 листопада та насильство, яке було застосовано проти протестувальників взимку 2013-2014 років. 23 червня стало відомо про плани розпустити спеціальний підрозділ в прокуратурі, який розслідує злочини проти учасників Євромайдану.

Таким чином, на судовий процес над Манафортом, якщо він відбудеться, з однаковим нетерпінням чекатимуть як в Україні, так і в США.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Грехам Стек з Берліну

Оригінал на  bne INTELLINEWS