Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 19 липня

Ще один важливий внесок Путіна в розбудову української державності

Кремль практично безкоштовно пропонує нам енциклопедію тих, на кого він розраховує в роботі із повернення України до сфери свого впливу. Такий подарунок дорогого коштує, він замінює роки агентурної роботи та кропітких досліджень. Ще один важливий подарунок – це те, що Росія сама починає рвати ті самі дорогоцінні економічні зв'язки, на збереженні яких вона наполягала навіть після нападу на Україну. Так, звичайно, від розриву таких зв'язків – збиток для поточного стану економіки, тому в Москві й хочуть піти на нього перед виборами. Але від збереження зв'язків із країною, яка працює на наше знищення, – ще більше шкоди.

Битва за томос: п'ятий елемент української автокефалії

Нині Москва чудово розуміє: надавши Україні автокефалію, Константинополь активує і польський томос, що дозволить йому вивести з орбіти Кремля й Польську церкву. Так що певною мірою набуття Україною автокефалії може проходити під гаслом "Za naszą i waszą wolność", одночасно відкриваючи шлях до автокефалії для інших церков, історично належать до Київської митрополії. Чи визріють там для цього всі необхідні умови – питання майбутнього. Чим РПЦ відповість на всі ці виклики, що нагадують класичне "гіпс знімають, клієнт їде"? У РПЦ зовсім не вміють працювати із кризами.

Виклики етнічної злочинності в Європі й Україні

У європейських містах, що не знали війни від 1945 року, цілі території опинилися поза місцевим і національним законодавством, мігрантські гетто дуже умовно контрольовані владою. Заправляють там зазвичай етнічні мафії, що тримають своїх же співвітчизників у лабетах дикого звичаєвого права. І тільки культ толерантності заважає визнати цей факт і назвати явище своїм ім’ям. Вказувати на етнічну належність злочинців у деяких європейських країнах заборонено законодавством. Але факту тісних кримінальних зв’язків у національних спільнотах це не скасовує. 

Прості ранкові звички, які зроблять день кращим: поради від Супрун

Якщо фізична активність має бути частиною ваших звичайних буднів, то не варто перекладати її на сам кінець дня. Останні дослідження підтверджують, що люди частіше дотримуються звичок саме вранці. До того ж, ранкові навантаження дозволять збадьоритися, пришвидшують обмін речовин, покращують роботу мозку й навіть впливають на якість сну. Бракує часу? Знайдіть хоча б кілька хвилин на просту зарядку. Тренувань потребує не тільки тіло, а й мозок. Вчені виявили, що медитація здатна покращувати концентрацію уваги, знижувати рівень стресу та легше давати раду складним ситуаціям.

Путін посилює тиск. Навіщо Росії санкції проти України

У пошуках причиново-наслідкових зв’язків на думку можуть прийти нещодавні погрози Путіна щодо просування України в бік НАТО. Погрози слід сприймати серйозно. І вони, на мою думку, можуть бути відлунням, наслідком розмови Путіна із Трампом. Можливо, останній торкався відносин Україна-НАТО. Як і чому – ми не знаємо, але можна розцінювати такі дії російського президента як реакцію на подразник, а саме на слова Трампа. До того ж, на останньому саміті не було прийнято якихось рішень щодо надання Україні нового статусу в Альянсі. Інша річ, якби обговорювалося питання про ПДЧ. Хоча формально Росія може виходити з того, що Україні та Грузії вкотре щось пообіцяли.

Один із секретів успішності османської Туреччини

Сулатнова процесія у Стамбулі. Жан-Батист ван Мур

Що дозволило Османській імперії стати надзвичайно потужною, завойовувати території в Азії та Європі й сягнути піку своєї впливовості за часів Сулеймана Пишного? Ясна річ, однієї простої відповіді немає, велич імперії складалася з багатьох цеглинок, та одним із фундаментів османською успішності була сила центральної влади й султана зокрема. Про те, як цієї успішності досягалося, і хочу розповісти вам – без жодних алюзій на сучасні часи, без схвалення чи критики. Просто як цікавий факт. Кого тема зацікавить – раджу зазирнути в ґрунтовне дослідження Рафаели Люїс "Щоденне життя в османській Туреччині".

Фотограф створює з їжі неймовірні смачні пейзажі

Цей художник використовує звичайні інгредієнти для створення їстівних ландшафтів, які комусь із вас можуть здатися знайомими. Карл Ворнер почав створювати свої "продуктові ландшафти" ще в 1998 році, коли під час походу на ринок побачив печериці, які нагадали йому справжній витвір мистецтва. Десять років по тому він створив безліч пейзажів із використанням продуктів харчування і показав їх всьому світові, співпрацюючи з рекламними компаніями й навіть допомагаючи пропагувати здорове харчування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram