Ексцентричний і суперечливий, часто непередбачуваний і різкий, може, і несправедливий, він не влазив у будь-які канони «чемної» літературної поведінки.

Він не любив "Енеїду" Котляревського та його епігонів, мав різкі полеміки із Шевченком.

Він по-своєму уявляв історичну роль Запорізької Січі. Це про нього ходили чутки, як про донжуана, що, зрештою вилилися у цікавий, але трохи карикатурний стосовно головного героя твір Віктора Домонтовича «Романи Куліша» (себто любовні).

Читайте також: Навіщо потрібні інтелектуали?

Це йому належать рядки, які значною мірою не пробачило українство: «Народе без пуття, без честі і поваги//без сорому в завітах предків диких//Ти, що постав з безумної одваги гірких п′яниць і розбишак великих». 

Але… Одночасно ним захоплюються, зокрема Франко.

Він пише хрестоматійну «Чорну раду». Він перекладає Бібілію українською і робить (своєю «кулішівкою») великий внесок у сучасний правопис.

Він заохочує Марка Вовчка писати українською (так, був закоханим у неї, але скільки добрих справ і творів постало на світі завдяки цьому почуттю, що не завжди питає, у які двері стукати).

Він, один із чільних кирило-мефодіївців, на могилі свого близького друга Тараса Шевченка, із яким часто сперечався, виголошує таку промову, яка вже не полишала можливостей для нерозуміння ролі Шевченка в українському житті.

Ця промова стала фундаментом певного шевченківського культу, що надалі по-своєму об’єднував націю.

Читайте також: "Він був винятково шляхетною і чистою людиною". Спогади про поета Ігоря Римарука

Куліша зазивали «несамовитим». Його недолюблювали (в українства є така риса – мати за улюбленців «чемних» і «прилизаних» письменників, що лише вдало і прагматично виконують таку публічну роль) і часто платили чорною невдячністю.

Великий письменник Пантелеймон Куліш помер у 1897-ому році, раптово, із судорожно затиснутим у руці пером для писання.

Він до останнього віддиху віддавав своє життя для кволої Батьківщини, духовні обриси якої творив сам, із жменькою інших…

Вічна Тобі пам′ять, воїне українського світла.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram