Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 17 серпня

Кулик: Януковичеві нічим крити, тому в його адвокатів істерика

Зараз ми маємо справу із пробиванням адвокатами Януковича чергового "дна". Хоча застосовувати термін "етичне дно" щодо цих осіб немає сенсу. "Дна" в них не існує, є лише розмір гонорару. Адвокати намагаються остаточно перетворити розгляд справи про держзраду у фарс і шоу абсурду. Впродовж кількох годин суддя оголошував перерви в засіданні, щойно воно відновлювалося, п'ятеро захисників колишнього президента голосно вимагали зупинити судове засідання. Згодом з'ясувалося, що вони користувалися звукопідсилювальною апаратурою. Попри вимоги судді винести динаміки із зали, помічники адвокатів ховали їх під столом.

Герой нашого часу: Сенцов уже здобув перемогу

Режим, що тримає за ґратами близько 70 українських громадян переважно за вигаданими звинуваченнями в тероризмі, екстремізмі, шпигунстві, має у своєму розпорядженні всі елементи примусу: поліцію, правничу та пенітенціарну систему, псевдожурналістів, які приховують правду, і спецслужби. Щоб протистояти всій цій потузі, Сенцов не має нічого іншого, крім власного тіла, і він перетворив його на небезпечну зброю. Зробивши це, пристав до маленької когорти героїв. Олег не переймається своїм звільненням, але вимагає свободи всім українським політичним в’язням, засудженим за подібні до його "злочини".

Росія зробила все можливе, щоб пасажирського сполучення з Україною не було – Портников

Обмеження пасажирського сполучення першою запровадила саме Росія, а не Україна. У наш бік давно вже ходять саме українські, а не російські потяги. Росія зробила все можливе, щоб пасажирського сполучення не було. Про будівництво залізниць в обхід України, яким пишаються російські залізничники, я вже й не згадую – це добре відомі факти. Так що поїздки залізницею підтримуються тільки українськими зусиллями. ініціатива у припиненні пасажирського сполучення між Україною та Росією насправді йде від Росії, а не від України. І це повинен знати кожен, хто пред'являє претензії до уряду нашої країни.

Сила, престиж, елегантність: коротка історія краватки

Я вподобав подвійний вузол, який називають віндзорським. Це вузол для особливих нагод, бо він досить пишний і його мають зав’язувати на комірчику із широко розставленими ріжками, як-от італійський чи віндзорський. Щоб мати добрий вигляд, цей досить важкий вузол повинен спадати між двома рогами комірчика й затуляти найвищий ґудзик сорочки. Небагато моїх однолітків уміли зав’язати краватку, а віндзорським вузлом міг похвалитися тільки я. Як виявилося, це вміння стало дуже потрібним у моєму житті, хоча не для мене самого.

Чергове свідчення української культурної самодостатності

Оце подумалося, що українська морська бібліотечка зі світової класики мариністики потихеньку наповнюється. Є вже головна книга всіх моряків – "Мобі Дік" Мелвілла. Є всі три томи про капітана Блада Рафаеля Сабатіні. Дуже показова історія про те, що українці нікуди не поспішають, але від них не втечеш – кожен наступний том через 30 років перекладав уже інший перекладач. Є чотири (!) різних переклади "Серця пітьми" Конрада, що вийшли впродовж одного року. Я не знаю, що подумав про це Конрад, якщо він досі відслідковує свою бібліографію.

Про що слід згадати Ердоганові, перш ніж погрожувати тіснішими зв’яз­ками із РФ

Досвід країн, які мають навіть ближчі відносини з Росією, не видається аж таким райдужним. Назрівають сварки з білорусами – наразі найближчими союзниками Москви. Частково конфлікти пов’язані з торгівлею, зокрема сутичка через імпорт грибів (Білорусь нібито порушує самовільні санкції Росії на західні продукти харчування, імпортуючи заборонені польські гриби для перепродажу в РФ). Серйознішою є суперечка через нафту. Росія продає Білорусі очищені нафтопродукти за місцевими цінами. А та експортує їх за кордон за світовими, тобто набагато вищими. Не дивно, що Москві це не подобається.

Що можна побачити дорогою із Чернівців у Карпати. ФОТО

Настільки гарний краєвид із вершин гір, що забуваєш про фото й інші дурниці – просто дивишся й дивишся, щоб запам'ятати все. Рідкісна річ: на власні очі Карпати мають іще ліпший вигляд, аніж на всіх цих професійно оброблених світлинах у мережі. Коли так довго їдеш просто вздовж кордону, що приходить смс від мобільного оператора: "Вітаємо в Румунії!". Щоб не пертися аварійно небезпечним серпантином у сутінках назад, їдеш в об'їзд. І натрапляєш на випалений сонцем жовтий автобус ніби з американських фільмів 1960-х років, із причепленим до переднього скла вентилятором і табличкою "Косів", який мчить на шаленій швидкості в невідомому напрямку.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram