Туреччина шукатиме нових друзів і союзників, якщо Адміністрація Трампа погано ставитиметься до турків. Таким було послання у статті Реджепа Таїпа Ердогана, опублікованій у The New York Times 10 серпня. Турецький президент завуальовано пригрозив тіснішими зв’яз­ками із Кремлем, чия риторика вимальовує безтурботний світ взаємоповаги, пише для "Тижня" Едвард Лукас

Однак досвід країн, які мають навіть ближчі відносини з Росією, не видається аж таким райдужним. Назрівають сварки з білорусами – наразі найближчими союзниками Москви. Частково конфлікти пов’язані з торгівлею, зокрема сутичка через імпорт грибів (Білорусь нібито порушує самовільні санкції Росії на західні продукти харчування, імпортуючи заборонені польські гриби для перепродажу в РФ).

Серйознішою є суперечка через нафту. Росія продає Білорусі очищені нафтопродукти за місцевими цінами. А та експортує їх за кордон за світовими, тобто набагато вищими. Не дивно, що Москві це не подобається.

Крім того, Білорусь прорвала російський прикордонний контроль, подовживши термін безвізового перебування до 30 днів. З огляду на те, що в РФ немає систематичного нагляду за приїжджими з Білорусі, це нововведення фактично забезпечує туристам із Заходу безвізовий в’їзд до Росії. Недбалість білоруських прикордонників дала змогу активістці з Pussy Riot Марії Альохіній уникнути заборони на виїзд і потрапити на Единбурзький фестиваль.

Читайте також: Хто й чому спалює долари в Туреччині. ФОТО

У відповідь Росія пустила в дію пропагандистську машину: Білорусь, мовляв, підлещується до України, Польщі, НАТО й Римо-католицької церкви, зневажає російську й радянську історичну пам’ять. РФ вдається й до практичних заходів, бо нібито відправляє на кордон добровольчі загони – псевдокозаків, як називає їх коментатор Пол Ґобл. Новий посол Росії в Білорусі, суворий і непохитний Михайло Бабич, має за плечима досвід спецагента. Раніше його завданням було приборкати Татарстан і Башкортостан – тюркомовні приволзькі республіки РФ, що багаті на нафту. Перша зустріч нового посла з білоруським президентом має бути цікавою. Олександр Лукашенко закидає росіянам, що до його країни ставляться, як до "варварів" і "васалів".

Москва також нарікає на Вірменію – єдину союзницю на Кавказі, де нові лідери намагаються позбутися наслідків десятилітніх зловживань владою у верхівці, зокрема проводять арешти серед колись недоторканних осіб зі зв’язками із Кремлем. Треба сказати, Росія не перешкоджала народному бунтові, що привів до влади аутсайдера Нікола Пашиняна. Проте росіяни хочуть, щоб йому нічого не вдалося.

Далі Греція – це найкраща та найдавніша подруга Росії в Європейському Союзі й НАТО. Такі особливі відносини пояснюються тим, що ці країни об’єднує православ’я, економічні зв’язки, підтримка Сербії під час війни в колишній Югославії, скептичне ставлення до політики США на Близькому Сході та багато іншого.

Читайте також: Економіка мститься Путінові й Ердогану, але найгірше буде не їм – журналіст

Однак коли Кремль завзято підтримує правих і радикальні православні угруповання, то уривається терпець навіть лівій коаліції СІРІЗА. Останні кілька місяців головною метою Москви є завадити перейменуванню північної сусідки греків на Республіку Північна Македонія. Націоналісти в Греції виступають проти використання назви "Македонія" колишньою югославською республікою, бо вона стосується лише північних провінцій Греції. За звичною стратегією, Росія на боці екстремістів по обидва боки кордону.

У липні Греція викрила підривну діяльність російських спецслужб, тому двох дипломатів вислала й іще двом заборонила в’їзд. РФ вдалася до дзеркальних заходів, виславши чотирьох працівників грецького посольства в Москві, на що Міністерство закордонних справ в Афінах відреагувало вкрай обуреною заявою, знову звинувативши росіян у хабарництві й інших спробах втручатися у внутрішні справи Греції, зокрема через організацію з екзотичною назвою "Імператорське православне палестинське товариство". Грецьку Республіку також бентежать дружні відносини Росії з Туреччиною, яка є головною суперницею греків у регіоні.

Західна політика, економіка й безпека нині, без сумніву, не в найкращому стані. Витівки Адміністрації Трампа створюють зайву напруженість в альянсах. Це, ясна річ, відкриває можливості для Кремля: у Туреччині, та й деінде. Однак агресивні звички Росії кидають величезну чорну тінь на міжнародні відносини.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram