Протягом останнього тижня у Facebook активно обговорюють результати ЗНО. Пишуть, що майже половина учасників оцінювання з математики не змогли скоротити дріб (2а +2)/2, і стільки ж не впізнали будівлю Верховної Ради та не змогли вказати місто, де вона розташована.

Поза сумнівом, державі потрібен освічений громадянин, хоча це і не єдиний цільовий параметр. І коли я пишу про державу, то бачу її як результат суспільного договору, а не корупційну годівницю для окремих політиків та олігархів. Але чи є знання математики та історії частиною цільового образу освіченого громадянина?

Цільовий образ освіченого громадянина залежатиме від бачення суспільством держави. Якщо це бачення патерналістське, то освіта потрібна лише для того, щоб робити те, що скаже держава. Бо про решту вона подбає. Або, як показує радянський досвід, зробить вигляд, через пропаганду переконуючи любити її такою, як вона є – з дефіцитом та чергами в магазинах. Бачення держави може бути популістським, тоді освіченість як джерело критичного мислення буде лише заважати.

Читайте також: Жадан: 15 років – ідеальний час, аби ненавидіти світ дорослих конформістів і пристосуванців

Бачення мети держави може бути у забезпеченні інклюзивного економічного зростання. В цьому випадку державі потрібна політична та економічна інклюзія громадян. Політична інклюзія це не просто не продавати голос за гречку, це участь у виборах як кандидата або спостерігача, участь у громадських радах або навіть небайдужість на засіданнях батьківського комітету чи зборах мешканців під’їзду. Економічна інклюзія – це розвиток підприємництва, створення ОСББ, зростання рівня заощаджень та багато інших цілком конкретних активностей. Чи потрібно для того, щоб бути політично та економічним активним, знати скорочення дробу або впізнавати будівлю парламенту? Чи є причинно-наслідковий зв'язок між знанням математики, історії та інклюзією?

Для відповідей на ці запитання обговоренню результатів ЗНО має передувати дискусія про те, який громадянин потрібен державі Україна з точки зору освіченості, які знання та навички він повинен мати. Якщо, наприклад, цільовий параметр – збільшення заощаджень, чи потрібно українцю вміти розрахувати складний відсоток, щоб відкрити депозит?

Читайте також: Український прапор вистояний кров’ю й потом не один десяток років – волонтер

Після опису цільового портрету потрібно почати обговорювати, як досягти його в реальності, декомпозувати абстрактні стратегічні цілі в більш конкретні та прості. І десь на 3-4 рівні цієї декомпозиції, думаю, ми дійдемо і до KPI по ЗНО. Але тоді ми будемо говорити про результати оцінювання не в термінах зрада/перемога, а з точки зору того, наскільки певний результат дозволяє наблизитись до цільового образу громадянина України.

Ще один важливий аспект, про який часто забувають, що середня освіта – це лише один показник розподілу сукупності, і він недостатній для його повноцінного опису. Тому одного цільового портрету може бути замало. Потрібно думати над сегментами. Думати над цільовим виглядом розподілу освіченості громадян.

Читайте також: Леонід Кравчук: Ці вибори можуть бути останніми для нас 

Чи хочемо ми, що всі мали однаковий рівень освіченості? Або держава має забезпечити рівні можливості для отримання освіти, а результат має залежати від самих учнів, стимулюючи конкуренцію між ними? Чи повинна держава орієнтуватись на найкращого чи найгіршого учня в класі? Як зробити так, щоб менш успішні учні не втрачали мотивації до навчання, перетворюючись на легку здобич для популістів? Як зробити так, щоб зростання частки прихильників популізму не стимулювало до міграції талановитих українців? Відповіді на ці питання дозволять нам уникнути зростання нерівності за освіченістю, що, на мою думку, є так само поганим, як і зростання нерівності за доходами.

Сподіваюсь, що в Україні з’явиться як розуміння загального та декількох портретів освіченого українця, так і детальний каскад цілей та заходів, як цього досягти. Думаю, що знання з математики та історії будуть складовими цього портрету, так саме як інші, що дозволять досягти сталого інклюзивного економічного зростання державі Україна.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram