Найбільша несправедливість в освіті – рівна оплата праці вчителів. Хороші педагоги отримують стільки ж, скільки погані. Навіть категорії дають не кращим, а за вислугу років.

У матеріальному заохоченні вчителів вирішальну роль відіграє суб’єктивний фактор з боку тих, хто розподіляє кошти. Думки батьків, а тим більше учнів не враховують. Преміювання вчителів – на той же День вчителя – здійснюється за принципом соціалістичної зрівнялівки, тільки тому, що ти працюєш у школі.

Коли говорять про реформу в школі, то левова частка змін стосується учнів, хоча цілком очевидно, що без вчителів не здійснити прориву в освіті та вихованні. А якщо не буде змін у матеріальному заохоченні педагогів, які віддають душу і серце своїм учням, то, за великим рахунком, можна забути про реформи в освіті.

Читайте також: В какую школу отдать ребенка, чтобы потом не пожалеть

Соціалістична зрівнялівка оплати праці розбещує вчителів. Можна не шукати нових форм і методів навчання, а просто відбувати свої уроки – і отримувати стільки ж, скільки ті, хто днює і ночує в школі.

Читайте також: Що не так з болонською системою в Україні

Чим швидше ми ліквідуємо в освіті соціалістичні принципи навчання і виховання, виженемо радянщину, тим реальнішими і дієвішими будуть реформи. І матеріальне стимулювання кращих учителів відіграє у цьому не останню роль.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram