MENU

Мусимо зрозуміти, що чужа історія, і чужі закони завжди проти своєї правди, сили, волі

5713 0

Людина, яка немає свого житла є бідна та знедолена, теж саме з народом, який немає власної національної держави. 

Перша світова війна – ця війна між двома імперіями, яка закінчилася їх відправкою на смітник історії та в далеке минуле була для українського народу жахлива тим, що українці воювали в двох арміях ворожих і чужих їм держав. Тому, отримавши можливість український народ створив власну національну державу на всіх українських землях, які зразу ж об’єднався в єдину національну державу, яка об’єднала всі українські землі. Негативне минуле тоді, як і тепер, впливало на сусідні народи, які жили ілюзією, що частина українських земель вирішить всі проблеми, які вони набули протягом історичного розвитку.

Читайте також: Москва нас вбивала повсюдно. Рівно 78 років тому в російській в'язниці помер український борець Піддубний

Друга світова війна – ця війна між двома тоталітарними ідеократіями, теж розкинула українців по ворожих арміях. Обидві тоталітарні імперії відправились туди ж, де вже перебувають імперії. Подібно до людини, яка немає ні житла, ні харчування, може шукати їх по підвалах та смітниках, народ, який був позбавлений власної національної держави шукає щось позитивного в державах, під владою яких він опинився, хоча ці держави були шкідливі, руйнівні та ворожі для нього. Тому сьогодні для нас такі важливі та актуальні слова Тараса Шевченка: "В своїй хаті своя правда, і сила, і воля". Мусимо зрозуміти, що чужа історія, і чужі закони завжди проти своєї правди, сили, волі.

А ми маємо згадати та пам’ятати тих Синів і Дочок українського народу, що загинули за чужі держави та були знищені ними.

Сьогодні ми згадаємо Українського Вченого, який не встиг стати дійсним членом НТШ, бо війна обірвала його життя. Це: Володимир Гребеняк. Дня 7 червня 1915 р., поляг на полі боротьби недалеко Галича, аплікант музею Наук. Тов. ім. Шевченка.

Народився 18 листопада 1892 р. у Львові в сім’ї державного службовця залізниці. Закінчив українську ґімназію у Львові та навчався у Львівському університеті. Же в ґімназії проявив велике замилуванє до наукової праці. В часі університетських студій був дуже діяльним членом "Академічної Громади" та "Просвітного Кружка" і брав визначну участь в устроюваню популярних курсів висшої освіти.

Та головна його праця проявлялася на науковім поли. Предмет, якому посвятився була передісторична археольоґія, антропольоґія та порівнююча етнольоґія. Се все науки дуже мало розроблені, які вимагали великого вкладу праці від молодого дослідника та мусили стати пробним каменем цого таланту.

Читайте також: З 34-ох воїнів, похованих в київському Меморіалі Слави біля вічного вогню, могила лише одного не викликає жодних сумнівів та заперечень, – думка

Вчений показав уже в перших своїх працях незвичайну сумлінність в опануванню матеріялу та широкий науковий світогляд, при чім і спосіб писання мав легкий та принадний. Науці віддавався з одушевленнєм і всі, що його знали, бачили в нім надійну силу, що могла би колись стати прикрасою українського університету. На жаль судилося інакше. Його могила на Личаківському цвинтарі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Тарас АНДРУСЯК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини