Насправді, ця ситуація, як і попередні ситуації на наших складах боєприпасів, мають одну природу і походження. Після розвалу Радянського Союзу на території України накопичилося велика кількість боєприпасів (до двох мільйонів тонн).

До війни з Росією, в принципі, однією з головних проблем, якою займалися силові відомства та уряд, була утилізація цих боєприпасів. Але процес був неефективним. Арсенали й місця зберігання боєприпасів фінансувалися за залишковим принципом. Система, яка б цілеспрямовано займалася ситуацією, створена не була. У 2014 році до накопичених проблем додалася ще одна – війна.

Якщо говорити про причини конкретно цього випадку, я б не виключав, в тому числі, і момент диверсії з боку країни агресора – Російської Федерації. Саме така версія приходить на думку перш за все, оскільки арсенал знаходиться недалеко від кордону з Росією, російські спецслужби постійно працюють в цьому напрямку, і створення таких ситуацій, звісно, відповідає їх інтересам. В тому числі, з точки зору передвиборчої ситуації, нагнітання, дестабілізації й таке інше.

Читайте також: Расследование взрывов боеприпасов в Ичне спустят на тормозах – Небоженко

Втім, якби це було вперше, можна було сказати, мовляв, система просто була не готова до таких випадків. Але зараз система повинна була бути готова... Тому такі випадки демонструють, що сьогодні система не є достатньо ефективною.

Хоча останнім часом і Міністерство оборони, і Уряд здійснювали конкретні кроки, щоб почати створювати ефективну систему зберігання боєприпасів. Коли й технічне оснащення системи охорони, і саме зберігання боєприпасів, і сучасна система протидії безпілотникам противника відповідали би передовому досвіду країн НАТО.

Звісно, бажано було б оперативніше, швидше здійснювати ці кроки. Разом з тим, це не можна зробити за одну ніч чи за один місяць, бо, повторюсь, проблема накопичувалася з розпаду СРСР, і в Україні дійсно залишилася величезна кількість боєприпасів. Відповідно, прорахувати, скільки потрібно часу для створення ефективної системи, думаю, не можливо. Все залежить від ефективності управлінських рішень, плюс, бюджетних інвестицій. Разом це дасть результат. Адже, якщо, наприклад, є гроші, але не буде системи ухвалення рішень та їх швидкої реалізації, результату не буде.

Читайте також: Політолог: Ліквідація наслідків катастрофи в Ічні – це компетенція Гройсмана

Причому, важливо розуміти конкретні рішення не тільки саме в технологіях, але й в технологіях управління. Наприклад, як зробити таким чином, щоб арсенал був повністю захищений. Зокрема, від внутрішніх порушень зберігання (з 91-го року сотні тисяч тонн боєприпасів зберігалися в умовах, які не відповідають нормам).

В принципі, це не якась ефемерна задача. Створити відповідну систему зберігання та охорони місця зберігання боєприпасів – конкретне завдання.

Для цього потрібні, по-перше, величезні інвестиції. І, по-друге, більш ефективна допомога з боку наших партнерів з НАТО, асистенція з точки зору менеджменту та управління процесом, підготовки інфраструктури створення системи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram