MENU

Найважливіші цитати Юлії Мостової про політику та суспільство. ВІДЕО

5086 7

На мою скромну думку це найкраще політичне інтерв'ю, яке бачив у житті. Детальні професійні та особистісні характеристики для усіх ключових політиків, включно з усіма колишніми президентами та чинними олігархами. Багато що дратує, з дечим не погоджуюсь, але думки дуже цікаві як оминути пропаганду.

Найважливіші цитати: «Газетам настає кінець. Їм залишилось не більше 5 років. Наша свобода слова другосортна, бо вона без думки. Без нюху на зміст, а лише рефлексивна. В нас на сьогодні вітринна демократія. Якщо стрічки новин ЗМІ змінити стрічкою тижневою давнини, то ніхто не помітить різниці.

Бальцерович та Міклош лікували іншу хворобу. Тут запущена хвороба, нема тих вихідних позицій. Тому їх досвід не переноситься.

Захід вперся в тупик сучасної історії. Нам потрібно дивитись за її межі. Час титанів у політиці закінчився. Світ залишився без дорослих. На сьогодні будь-якого таракана підсвічують ЗМІ, вкладають у нього гроші і він ніби-то стає левом. Але його суть не змінюється. І він приймає рішення як таракан.

Я працюю не з джерелами, а з інформаційними хабами (людьми, до яких зносять інформацію джерела у певних сферах). Найбільша посада мого джерела – президент України. І не один.

Читайте також: Дацюк: Україні треба побудувати власну цивілізацію як модель майбутнього світу

Влада у державному організмі несе більше відповідальності ніж клітини органів. Влада має подавати приклад і якщо вона цього не робить, то вона лише погіршує наші гірші сторони. Але хворі усі. Люди обирають яскраві пакети не звертаючи увагу на натуральний сік, що зберігається у непривабливій трилітровій банці. Це проблеми бездумного голосування.

Українська політика на сьогодні – це несистемність, безвідповідальність, жадібність, втрата класу та неможливість домовитись. Проблема №1 України – це деградація. Боюсь перемоги дурості і що ми станемо її заручниками. Корупція – це проблема №2.

Кравчук. Від нього не щемить. Він швидко вирішив не нести рівну спину ставши радником Суркіса на місцевих виборах. Сезонні політичні контракти – це не рівень президента і не рівень першого президента.

Кучма. Був більш готовий до влади, але не зміг втримати команду. Комерційними питаннями в нього займався Волков, що виплачував радникам на той час шалені гроші по 300-500 доларів. У тій команді було заборонено займатися бізнесом, поки не прийшов Табачник і не поламав це. Тоді туди пішли сірі люди. Найбільша помилка Кучми – це дозвіл на створення олігархату. Багато було зроблено в економіці. Він демонстрував, що може розжати лапку пішовши з голови уряду.

Ющенко. Від жадібної дріб’язковості щодо РосУкрЕнерго до звернень до нації. Потрібно було бути косооким, щоб намагатись усе це зрозуміти. Я сказала йому, що війна між негідниками та дурнями – то не моє. Кучма мав бути покараний відлученням від влади. Я сказала Ющенку, що підлість злить, а дурість бісить. Бо з нею нічого неможливо зробити. У перші дні Ющенко видав 53 антиконституційні укази про призначення без представлення уряду. Коли ми про це написали, то були піддані читачами анафемі.

Янукович. З ним усе було зрозуміло. У 2010 році у одному абзаці статті я передбачила усе, що буде з Януковичем. Він є частиною квазіеліт 1990-х років, які не мали права керувати. Янукович – один з найкращих вербувальників, а тому я уникала розмов з ним. КГБ, тюрма зробили його великим маніпулятором. Янукович – це небезпечний звір, якого підвели інстинкти. Він не встиг злякатись і тому на Майдані було вбито менше людей.

Читайте також: Давайте подивимось, хто й звідки реально керував та керує державою

Порошенко. На його політичному рентгені нема кісток. Це людина без принципів, але з сміливістю. Що подавляється зустрічною жадібністю. У 2013 році він хотів повернення у політику на будь-яку посаду. Це найнещиріший політик з усіх. Це людина з діабетом з студентських років, що продає найбільше солодкого в Україні. Його орбіти впливу – це Пасенюк, Григоришин, Кононенко та Медведчук. Коли він запросив мене на інтерв’ю, то я сказала, що мені нема що в нього запитати, бо я не хочу чути брехні. На грейдері була не одна людина, але лише одну зазняла камера. У 2013 році ніхто б не міг сказати, що він буде президентом. Є намолені церкви, набухані бари, а є наголосовані політики. Аура відданих голосів була навколо Ющенка та Кучми, але її нема навколо Порошенка. Він був неадекватний завданням і має манію величі. Манія величі Порошенка – це загроза національній безпеці. Він вважає себе найкращим в усьому. Він був повідомлений про усі помилки, що він міг зробити, і він зробив їх усіх.

Тимошенко. Ми воювали з Лазаренком і на неї не дуже звертали увагу. Ми були тими, хто розповів про ЄСУ, Приватбанк, РосУкрЕнерго, Укрнафту. Тимошенко – не людина. Я любила у ній залишки людини. Її затримали при мені і я сховала її телефон у стіні. Їй страшно, але вона не боїться. Це талановита і яскрава обгортка і ніколи не знаю чим вона буде заповнена цього разу. Це те, що може бути і ядерною бомбою, і мирним атомом. Останній раз бачились у 2017 році і мали езотеричну неполітичну розмову ні про що. Під час Майдану 2004 Юля, Порошенка та інші запросили нас на круглий стіл де питали що їм далі робити. То та революція була експромтом. Ніхто не думав, що влада буде віддавати владу мирно. Висувались ідеї від штурму будівель до підриву газопроводів. Рахманін тоді мені сказав, що вони усі нардепи, а ми наговорили на 12 років. Це було праве діло з лівими наслідками.

Лазаренко. Колхосна глиба. Матьора людина. Впоканий у землю. Першопроходець по масштабах та системності. Перша корупція в країну прийшла через СБУ і Бернштейна на темі хімічних заводів. Лазаренку принесли гроші і він був шокований. Він мав жахливе кримінальне крило. Мені його не шкода. Але думаю він ще не сказав своє слово. Це людина-комплекс. За мільйон доларів він хотів, щоб я займалась його іміджем, бо він мав плани на 2 прем’єрства, а потім на президенство. Я сказала йому що треба ділитись з людьми на що він сказав, що ділитиметься коли усе буде його. В гробу кишень нема. Сказала йому, що я не займаюсь тесанням каменів, бо від нього треба відколювати глиби. Він купив 40% Дзеркала тижня в Орлікова, але все не міг впливати на редакційну політику. Лазаренко би програв Януковичу, бо в Януковича була стая, а в Лазаренка раби. Лазаренко комбінатор. На сьогодні від ходяча агресивна рана.

Медведчук. Чесний ворог. Кажуть чесний політик продається лише один раз. Він ненавидить усе українське і це йде коренями у сімейне. Тут нема обгортки. Хоча як людина, що повисла на кімоно в Бога він веде себе дивно. Партії, канали, АТОшні радикальні організації. Медведчук – це стидлива обставина, що стала наслідком непрофесійності та жадібності еліт. Не пам’ятаю його таким сильним як сьогодні окрім як коли він був вікном світла для Кучми після касетного скандалу. На сьогодні він рука Путіна і управляє потоками.

Читайте також: Неприємний тест для кожного українця

Олігархи. Серед них нема простих людей. Вони легко здувають інших людей. Поганим є той олігарх, що не мріє про спільні правила гри. Кожен про це каже і на це готовий. Але риторика відрізняється коли хтось з них під конем і на коні. Колись хтось на коні, то неодмінно намагається щось вирішити за інших. Так робили Пінчук, Ахметов, Коломойський, Фірташ. Першим олігархом на сьогодні є Порошенко, ще залишаються Коломойський, Фірташ, Ахметов. То все упиризм, бо вони насмоктали статки через кров. Через Пінчука посварилась з Коломойським і відмовилась свідчити проти обох на суді. Ахметов – найскладніший, бо його реального ніхто не знає. Потрібно перетворити піраміду на трапецію. Україна – це країна, а не держава. У ній функціональні піраміди перетворені на корупційні. Коли верхні беруть, то нижні кажуть, що беруть для верхніх. Це система у якій можлива гельмінтизація бізнесу Януковичем, а потім хавання своїх. Олігархи закладали свої активи в російські банки, щоб сховати їх від Януковича. Всі олігархи підтримали Майдан і разом з американцями не дали пролитися більшій крові. РФ не була зацікавлена у Майдані. Олігархи не домовляться. Та й через пару років не буде з ким домовлятись.

Україна втрачає суб’єктність. Демонстративна слабкість провокує апетити навіть у травоїдних сусідів України. Ми маємо 2 кола зовнішнього управління. Не дуже тісно тим займається США і намагається займатись РФ. Впливові люди збудували собі гнізда в Швейцарії, Італії, Ізраїлі, а тут вони лише полюють і привозять шоу. Ми вступили у хаос, який маємо протягом 10 років подолати. Потрібно стояти на ногах, щоб гучно заявляти свою позицію як це було Трампом. Трампу все рівно на Україну, він не мав досвіду політичного дорослішання, не розуміє важливість України, а тому сприймає нас через негатив, що був створений через Манафорта. Трамп розхитує непрацюючу світову систему з нульовим ККД. Китай, СОТ, НАТО, НАФТА, до ООН він теж добереться. Бюрократична короста. Але ми не знаємо що буде після цього.

Раніше було соромно бути викритим у корупції, а тепер соромно звинувачувати. Виглядає спробою підірвати систему виживання. Норма стала патологією. Порядність сьогодні це додатковий податок, що заважає успіху. Важко прориватись інтелектуальній рослині через бур’ян фейсбуку.

Головна проблема – нездатність об’єднуватись. Довіряти, об’єднуватись та ставити великі задачі ми не вміємо. Це наслідок постколоніальної системи, де люди вузько думають про особисті блага. Нам потрібна кастрація амбіцій, бо країну розберуть на органи (регіони, надра, ресурси). Неможливо випробовувати долю непрофесійністю та аморальністю. Силовий безлад перейшов у горизонтальну площину. Ми пустились берегів.

Журналісти втратили Палату мір та ваг. Усі ЗМІ час від часу продукують фейки, бо нема джерела і місця, де можна точно сказати що правда, а що ні. Це рай для недоброчесних людей. Як казав Гринів Порошенку, що вони не можуть відмазатись, але можуть залити брудом усіх інших.

Путіна цікавлять парламентські вибори, хоча і президентськими займатиметься Медведчук. Всі втомились від Порошенка, бо це надто дорого. Незрозуміла позиція США та РФ, що буде з Коломойським і Тимошенко, чи буде об’єднання проросійських сил і чи буде об’єднання Гриценка, Садового та Вакарчука. Як себе поведе середній бізнес щодо контролігархічного фінансування.

Не вірю Луценку, що мене хотіли вбити у справі Бабченка. З Луценком сталась страшна метаморфоза. Він зробив вибір бути не правим, а щасливим». 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і Telegram

Олексій РОГОВИК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини