В даний час дуже багато задають запитань – чи можливе в перспективі падіння цін на енергетичні носії, які займають велику частку в імпорті України. І як вартість палива впливає на ціни.

В якості головної причини можливого зниження цін на енергоносії чи не в декілька раз окремі фахівці вказують на розвиток різноманітних альтернативних видів енергетики та зниження собівартості енергії, виробленої за їх допомоги.

Мовляв, це призведе до того, що енергія з нетрадиційних джерел буде гостро конкурувати із вуглеводневими енергоносіями, а це, в свою чергу, призведе до потужного зниження цін енергоносіїв. Такі гіпотези заслуговують на увагу. Проте я вважаю, що все відбудеться не так швидко, як дехто вважає.

Щоб пояснити власну точку зору, пропонує задатися питанням – чи знаходимося ми в технологічній «точці перелому» розвитку енергетичної галузі, якщо висловитися словами великого інженера Енді Гроува, колишнього керівника компанії Intel? Вважаю, що і так і ні.

Читайте також: Загроза турбулентності у світовій економіці

Періоди технологічних змін носять досить тривалий характер. Так нафті, щоб обійти вугілля і стати енергоресурсом номер один, знадобилося майже 100 років. Темпи технологічного прогресу – не єдиний фактор, що впливає на швидкість змін.

Не менш значущим є закон великого періоду розробки. Будь-яка енергетична система країни є громіздкою, в неї вкладено значні капітальні кошти. Темпи її оновлення не можна порівняти з темпами оновлення, наприклад, галузі виробництва стільникових телефонів. Термін служби електростанції становить, приблизно, від 60 років й більше. На великому родовищі нафти від розвідки до початку видобутку проходить не менше 10 років. Навіть автомобільний парк оновлюється не так швидко – приблизно на 8% в рік.

Вірогідно, в найближчі 10 років глобальне споживання енергоносіїв може бути більшим, ніж зараз, проте структура джерел енергії швидше за все не буде так вже суттєво відрізнятися від нині існуючої. Вуглеводневі енергоносії, як і раніше, будуть давати світовій економіці близько 75% енергії. Закон великого періоду розробки працює й буде працювати. На серйозні зміни в структурі світового енергоринку можна розраховувати років за 15-20, коли в повній мірі проявиться накопичений кумулятивний ефект інновацій і технологічних змін в альтернативній енергетиці.

Читайте також: Човен української економіки в неспокійних водах світового економічного океану

Періоди ситуативного падіння цін на енергоносії були, є та будуть. Зокрема, лише за останні півтора місяці нафта втратила в ціні понад 25%. Періоди низьких цін на енергоносії можуть тривати відносно довго – останній подібний період тривав два роки, з 2014 по 2016рр. Потім нафта суттєво подорожчала. Коливання цін є нормальної ситуацією для світового енергоринку. До речі, зараз є середньострокові прогнози стосовно зниження вартості нафти – МВФ прогнозує зниження цін на нафту к 2023 р. до 60 доларів за барель.

Що ж стосується радикального зниження, зауважу – розраховувати на стале суттєве зниження цін енергоносіїв скоріше доцільно, але в довгостроковій перспективі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram