Деякий час тому увагу громадськості привернув законопроект щодо збільшення надходжень від Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Втім, назва законопроекту («щодо справедливого механізму нарахування ЄСВ») натякає, що його автори прагнули справедливості, а не просто додаткових надходжень. Серед інших цілей, яких планувалося досягти, згадувалася також детінізація заробітних плат та необхідність боротися зі схемами ухилення від сплати ЄСВ.

Тож у який спосіб автори планували досягати справедливості, боротися за детінізацію та долати ухилення від сплати ЄСВ? Чи надійде більше ЄСВ у разі запровадження нових правил, та до чого насправді призведе прийняття законопроекту у такому вигляді?

Ставка буде меншою, але сплачувати доведеться більше

Перш за все, було запропоновано розширити базу нарахування ЄСВ. Для довідки: за чинними правилами, максимальна база нарахування становить 15 мінімальних зарплат (55,8 тис. грн при МЗП 3 723 грн, у 2019 буде більше, бо зросте МЗП). На доходи, що перевищують цей поріг, ЄСВ не нараховується.

Законопроект же пропонує скасувати обмеження щодо бази нарахування.

Натомість запроваджується регресивна шкала ставок ЄСВ (чим вище дохід, тим менша ставка ЄСВ застосовується). Наприклад, на суму доходу, що не перевищує 25 мінімальних зарплат, – 22%, від 25 до 70 МЗП – 20%, від 70 до 150 МЗП – 17% і т.п.

Альтернативна справедливість?

Низка об’єднань бізнесу виступила різко проти ініціативи скасувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ. На їхню думку, обмеження бази нарахування ЄСВ наразі є обґрунтованим – адже законодавство також обмежує розмір соціальних виплат (зокрема, пенсій), які здійснюються в обмін на страхові внески. Відповідно, збільшення розміру страхового внеску не призведе до збільшення страхових виплат «застрахованій» особі.

Таке додаткове навантаження суттєво збільшує вартість створення робочих місць

Від можновладців також звучали пропозиції зняти обмеження щодо пенсій одночасно зі зняттям обмежень щодо бази нарахування ЄСВ. Такі пропозиції складно назвати добросовісними, оскільки навряд чи можна очікувати, що система, неспроможна забезпечити виплату обмежених пенсій, впорається з виплатою пенсій суттєво більшого розміру.

Читайте також: Множинне громадянство: загроза, реальність чи вимушена необхідність?

Якщо ж «розривати» зв'язок між розміром внесків та розміром соціальних виплат, то це буде означати відмову від ЄСВ у його теперішньому вигляді як страхового внеску. Такий обов’язковий платіж, який не передбачає співмірного отримання вигід, перетвориться на податок. Проблемою ж цього податку буде те, що він запроваджуватиметься винятково на заробітні плати та деякі індивідуальні виплати, залишаючи поза увагою інші види доходів. З’явиться щось на кшталт додаткового податку саме на оплату праці.

Окрім ризику запровадження, фактично, вибіркового оподаткування зарплат, об’єднання бізнесу звертали увагу також на те, що левову частку надходжень, що уряд планує отримати, повинен буде забезпечити саме добросовісний бізнес, який вже відкрито сплачує зарплати.

Цікаво, що пропоновані зміни викликали роздратування як тих, хто виплачує високі доходи, так і тих, хто виплачує менші доходи. Перші невдоволені необхідністю платити суттєво більше ЄСВ, ніж зараз, другі – необхідністю платити ЄСВ у тому ж або більшому розмірі, однак за ставками вищими, ніж перші.

Відтак, успіхи у справі встановлення справедливості у запропонований спосіб, швидше за все, обмежаться наявністю слова «справедливість» у назві законопроекту.

Де взяти кошти на сплату?

Близько 10 млрд. грн додаткових надходжень ЄСВ – такі плани озвучувались ініціаторами запровадження нових правил.

Для прозорого бізнесу таке додаткове навантаження суттєво збільшує вартість створення робочих місць. Зрозуміло, що найбільш болючим збільшення ЄСВ стане для тих галузей, у яких зарплата складає переважну частку витрат.

Читайте також: Подвійне громадянство — виклик національній безпеці України

Не виключено, що зростання витрат призведе до того, що деякі бізнеси будуть змушені знижувати зарплати або звільняти персонал. Також не можна виключати того, що будуть спроби «оптимізувати» збільшене навантаження шляхом використання різноманітних схем.

Відтак, збільшення ЄСВ шляхом вибіркового обтяження зарплат потенційно може призвести до ланцюгового негативного ефекту у вигляді скорочення робочих місць, зниження зарплат, використання схем оптимізації обов’язкових платежів та, як наслідок, зниження надходжень від ЄСВ та ПДФО. Іншими словами, є ризик досягнення ефекту, прямо протилежного задекларованим цілям, а цілями були справедливість, детінізація та додаткові надходження.

Для порушників все добре?

На жаль, законопроект не містить ані стимулів, які заохочували б детінізацію, ані заходів, які спонукали б до детінізації.

Незважаючи на низку, здавалося б, обмежувальних заходів, законопроект не надто шкодить тим, хто зараз не сплачує ЄСВ, користуючись або (напів)легальними схемами, або просто ухиляючись. Адже законопроект збільшує навантаження саме на легальний бізнес (шляхом скасування обмежень щодо бази нарахування), та не зачіпає легкодоступні, поширені та «дешеві» схеми ухилення від сплати ЄСВ.

Обґрунтовуючи необхідність нових правил, ініціатори наводили такий приклад. «Директору» нараховується висока компенсація, у повному обсязі сплачується ПДФО та військовий збір, а ЄСВ сплачується лише на максимальну величину бази нарахування. Потім готівка розподіляється «директором» серед третіх осіб.

Читайте також: Наступний крок реформи децентралізації – укрупнення районів

Цей приклад – яскрава ілюстрація викривленого підходу до вирішення проблеми. Якщо випадки порушень відомі, порушників необхідно притягати до відповідальності, а не намагатись компенсувати втрати бюджету шляхом збільшення навантаження на тих, хто не ухиляється.

Якщо ж до порушників не застосовують ніяких заходів, натомість додатково обтяжуючи законослухняних платників, подібна безкарність лише стимулює продовження ганебних практик ухилення від оподаткування.

Правила треба змінити, але не менш важливо їх виконувати

Ініціатива щодо збільшення ЄСВ та гостра реакція бізнесу добре ілюструє, наскільки важливим є визначитись із баченням моделі пенсійного/соціального страхування та способами її фінансування. Від цього залежатимуть відповіді на низку важливих питань, у тому числі, чи скасовувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Поки залишатиметься нинішня система, все частіше виникатимуть подібні ініціативи, направлені на «латання дірок» у ній. З великою вірогідністю, такі ініціативи ставатимуть тягарем, насамперед, саме для сумлінних платників.

Очевидно, що під час обговорення цих питань не уникнути розмови про оподаткування персональних доходів взагалі. Доведеться шукати відповідь на засадничі питання, які можуть здаватись «технічними»: залишати пласку шкалу чи повертатись до прогресивного оподаткування, який неоподатковуваний мінімум встановлювати та у який спосіб це робити, чи запроваджувати оподаткування на рівні домогосподарств, та багато інших.

При цьому необхідно пам’ятати, що навіть детально обговорені та спільно погоджені правила повинні належним чином виконуватись. Безпечнішим та вигіднішим має бути виконання правил, а не ухилення від них. Зараз, на жаль, частіше навпаки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram