На запити ЗМІ надаю особистий експертний коментар стосовно інфляції у 2018 році. 

Держстат оприлюднив інформацію про ціни за останній місяць 2018 року й за рік в цілому. Інфляція на споживчому ринку в грудні порівняно з попереднім місяцем становила 0,8%. Інфляція за минулий рік у цілому становила 9,8%.

У минулому році зафіксована найнижча споживча інфляція за останні п’ять років (починаючи із 2014 року). Це також є наслідком здійснення злагодженої монетарної і бюджетної політики Уряду і Національного банку.

Фактичний рівень інфляції у 2018 році нижче прогнозованого показнику Національного банку (10,1%), оприлюдненого в Інфляційному звіті за III квартал 2018 року.

Базова інфляція в грудні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,6%, за 2018 рік у цілому – 8,7% (відносно високий рівень).

За минулий рік найбільше зростання цін зафіксовано по групам «Алкогольні товари та тютюнові вироби» – на 17,9% (пов’язано із неодноразовим у 2018 році підвищенням акцизів на вказані товари) та «Зв'язок» – на 15,1% (викликано неодноразовим підвищенням вартості послуг операторів телекомунікаційного ринку).

Читайте також: НБУ може мріяти про інфляцію в 6% на 2019-й рік тільки у своїх прогнозах – експерт. ІНФОГРАФІКА

Продукти харчування та безалкогольні напої за 2018 рік подорожчали на 7,8%.

Серед лідерів зростання цін у 2018 році в розрізі окремих товарів та послуг наступні:

– транспортні послуги – на 28,9% (у т.ч. автодорожній пасажирський транспорт – на 30,3%);

– овочі – на 27,8%; 

– утримання будинків та прибудинкових територій – на 23,7%; 

– природний газ – на 22,9%;

– хліб – на 21,5%.

За підсумками минулого року знизились цін на фрукти (-17%), яйця (-9,5%) та цукор (-9,3%).

Як бачимо, пріоритетна ціль НБУ щодо зниження споживчої інфляції до 6±2 п. п. у минулому році, як це визначено Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу, затвердженими Радою НБУ – ще не досягнута, проте роль Національного банку у стримуванні зростання споживчих цін та інфляційного тиску в цілому, є пріоритетною.

​У минулому році на зростання споживчих цін здійснювали вплив декілька факторів, зокрема:

– ситуативна, проте відчутна, девальвація гривні в січні та липні-серпні 2018 року;

– тривалий період високих цін на енергоносії (чималу частину минулого року ціни на нафту коливались в діапазоні 70-80 доларів за барель);

– підвищення тарифів на природний газ для населення на 22,9%.

Зростання цін виробників за 2018 рік становило 16,5%. Ціни імпортованої продукції збільшились на 15% (вплив цього фактору є особливо відчутним для країн із малою відкритою економікою, до яких відноситься й Україна).

Обидва фактори створювали додатковий інфляційний тиск на споживчі ціни.

Фундаментальний інфляційний тиск у минулому році був значним також через збільшенням витрат виробників, у тому числі на оплату праці, та стійким внутрішнім попитом (зростання реальної заробітної плати та активне кредитування домогоспрдарств).

Не всі із вказаних факторів знаходились в межах впливу Національного банку.

Читайте також: П’ять викликів для України в 2019 році

Підвищення Національним банком облікової ставки (протягом 2018 року ставку було підвищено чотири рази – до 16% у січні, до 17% у березні, до 17,5% у липні та до 18% у вересні) певною мірою стримувало інфляцію. Проте, питання стосовно якісного характеру інфляції в Україні – інфляції попиту чи інфляція витрат – є дискусійним. Думки стосовно сили впливу підвищення облікової ставки на рівень інфляції у фахівців подекуди діаметрально розходяться. Однак, істотного зменшення показника базової інфляцііі в 2018 році в порівнянні з 2017 роком, не відбулося.

Основними засадами грошово-кредитної політики на 2019 рік та середньострокову перспективу визначено в якості цілі по інфляції – 5% ± 1 п. п. з кінця грудня 2019 року.

Серед основних інфляційних ризиків на 2019 рік зазначу наступні:

– можливе зниження цін на продукцію українського експорту (зокрема, на продукцію чорної металургії), що матиме наслідком погіршення торговельного балансу та впливатиме на споживчі ціни через т.з. «валютний канал»;

– зростання тарифів, що регулюються державою;

– зниження рівня збалансування державних фінансів перед виборами до парламенту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram