Шукала я красиву українську хустку, таку, щоб загорнулася – й уже тобі по черевички на чортах літали.

Видивлялася спершу в Рівному, запитую, де роблять.

– Сергиев Посад, – без печалі каже жінка за прилавком із хустками. Це ті, що по 300 грн, а ще є Китай за 200 – копія такої, як у моєї бабці, тільки тканина вдесятеро тонша.

Сергиев Посад у мою концепцію української хустки не вписався, але яке ж моє здивування було бачити такі ж "платки" повсюдно в Києві, де продовжила пошуки.

Читайте також: Несподіване єднання деяких українців із Путіним

– Ні, дякую, це російська, товари з Росії ми бойкотуємо, – кажу черговій пані з хустками.

– Но мы их со Львова привозим, там не стали бы российских продавать.

– Стали б, – кажу.

– Интересно, чем их русский язык обидел.

– Це не російська мова, – пояснюю спокійно та ввічливо. – Це платити гроші, які підуть в економіку країни, з якою в нас війна і яка вбиває зараз наших людей.

Читайте також: Рецепт припинення російсько-української війни від Зеленського

– А вы думаете наша власть с Путиным не заодно? – кидає мені свою козирну продавчиня. – Они там все вместе порешали уже давно, издеваются только.

От звідки в них на п’ятий, уже скоро шостий рік війни ця теорія змови? Звідки такі глибокі пізнання в потаємних політичних процесах?

А хустку я таки купила. Гарну. 

Зроблену в Чернігові.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram