Надзвичайно неприємна новина з Констиуційного Суду України (далі КСУ): частина суддів ухвалила антидемократичне й антиконституційне рішення.

А саме – не розглядати зверення 47 народних депутатів про невідповідність Конституції Закону України "Про Регламент Верховної Ради". Цим законом керманичі парламентської більшості скористалися торік під час неконституційного й недемократичного обрання суддів КСУ за квотою Верховної Ради.

Детальніше – в заяві Реанімаційного пакету реформ і за підписом низки авторитетних ГО. Короткий виклад по пунктах тут:

1. Під час Револлюції гідності український народ сказав своє "Фу!" не тільки суддям і судам загальної юрисдикції. а й суддям КСУ – за негідну роль підстилок колишнього президента В. Януковича. Тому були внесені зміни до Конституції в частині порядку формування КСУ – суддів відтепер слід обирати на відкритих конкурсних засадах.

2. На ці зміни до Конституції – Основного Закону – поклали народні депутати теперішньої парламентської більшості. Депутати вирішили керуватися не Конституцією. а Законом України "Про Регламент Верховної Ради". І замість відкритого конкурсу з обрання нових суддів КСУ зробили свій порядок (у загаданому законі): кандидатів висунули лише фракції та групи. Цікаво. що кільком гідним кандидатам відмовили навіть у спробі балотуватися за квотою парламенту – не схотіли фракції висувати! – розіграли тендер на посади в КСУ між своїми.

3. 47 народних депутатів не погодилися із цією ганьбою та звернулися до КСУ із проханням перевірити ці законодавчі положення (про конкурс між фракціями та групами) щодо відповідності Конституції.

4. Проте Третя колегія КСУ відмовила у відкритті провадження. Ганьба і зрада!

Тепер про персоналії. Ось обличчя суддів. що входять до цієї Третьої палати КСУ:

Судді Третьої Палати КСУ Литвинов. Кривенко й Головатий. що ухвалили рішення відмовити в розгляді питання відповідност Конституції закону про регламент по суті

Читайте також: Нові судді КСУ від парламенту: за конкурсом чи домовленістю?

Ми поки не знаємо, хто і як із цієї трійки голосував (достатньо два голоси для ухвалення рішення), оскільки ухвалу ще не оприлюднено на сайті (хоча рішення було ще в грудні!). Ми не знаємо, чи написав хтось із них (зокрема Сергій Петрович Головатий) окрему думку.

Однак, із огляду на те, що завтра Велика палата КСУ розглядатиме питання відкриття провадження (а не розгляду питання по суті) щодо конституційності закону "Про регламент", Третя палата таки ухвалила рішення відмовити у відкритті цього провадження. Але остаточне слово за Великою палатою КСУ.

Отже, завтра дізнаємося, чи ганьба накриє весь Конституційний Суд. Бо неможливо повірити. що люди з юридичною освітою нездатні прочитати Конституцію та побачити розбіжності з тим, що написано в Конституції і в законі про Регламент Верховної Ради. Инша річ, чи здатні люди з юридичною освітою проявити силу – силу волі – діяти не так, як попередники.

Заява Реанімаційного пакету реформ

Третя колегія Першого сенату Конституційного Суду Україну (далі – КСУ) відмовила у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 208-4 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (далі – Регламент). Справа стосується надання виключного права депутатським фракціям (депутатським групам), групам позафракційних народних депутатів подавати кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, що збільшує політичний вплив на суддів Конституційного Суду ще на етапі їхнього призначення. Це суперечить частині третій статті 148 Конституції України, яка внаслідок конституційної реформи 2016 року встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

Передісторія. Після конституційної реформи 2016 року статус Конституційного Суду України змінили, оновилася і процедура відбору суддів КСУ. Відповідно до статті 148 Конституції України відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України здійснюється на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. По шестеро суддів КСУ призначають парламент, президент і З'їзд суддів України.

Проте 13 липня 2017 року парламент, ухваливши новий Закон "Про Конституційний Суд України" (далі – Закон), звів цю процедуру нанівець. Особливо – в порядку призначення суддів КСУ самим парламентом. Саму процедуру викладено в статті 208-4 Регламенту: "право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати депутатська фракція (депутатська група), група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи". Ці пропозиції подаються до Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.

Читайте також: Партійні домовленості замість конкурсного добору суддів КСУ

Ще восени 2017 року в Комітеті ухвалили рішення, що кандидатури не можуть подаватися на конкурс самостійно. Водночас при призначенні суддів КСУ за квотою президента та З'їзду суддів кандидати самостійно подають свої кандидатури. Такі вимоги ст. 208 4 Регламенту суперечать ст. 148 Конституції України, яка встановила відбір кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах та принципу незалежності в діяльності Конституційного Суду України. Адже не можна провести конкурс, коли фракції пропонують кандидатів, Комітет ВРУ розглядає ці пропозиції, а потім сама Верховна Рада призначає суддів КСУ.

28 листопада 2018 року 47 народних депутатів звернулися до КСУ із проханням перевірити ці законодавчі положення щодо відповідності Конституції, проте Третя колегія КСУ відмовила у відкритті провадження.

Суть. На думку Третьої колегії Першого сенату Конституційного Суду України, у відкритті конституційного провадження потрібно відмовити. Далі, відповідно до Закону, остаточне рішення відкривати чи не відкривати провадження має ухвалити Велика палата Конституційного Суду. У четвер, 24 січня, Велика палата розглядатиме це питання на своєму засіданні. Відкривши конституційне провадження у справі, КСУ може розглянути питання по суті і вирішити, чи суперечать вказані норми Конституції.

Якщо Велика палата таки відмовить у відкритті провадження, Конституційний Суд самоусунеться від вирішення проблеми подальшого впливу парламенту на свою ж діяльність. Може скластися враження, що цьому складу КСУ затишно бути під впливом політиків, адже в майбутньому можемо отримати шестеро суддів Конституційного Суду, призначених парламентом винятково за політичною підтримкою, що суперечить Конституції.

Зважаючи на це, експерти групи з питань конституційної реформи та судової реформи Реанімаційного пакету реформ закликають Конституційний Суд України скористатися реальним шансом захистити свою незалежність і відкрити конституційне провадження за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення абзацу першого частини третьої, абзацу другого частини третьої, частини четвертої статті 208-4 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" від 10 лютого 2010 року N1861-VI.

Експерти групи "Конституційна реформа" РПР

Центр демократії та верховенства права

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

Автомайдан

Центр протидії корупції

Український незалежний центр політичних досліджень

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram