Провінційний східноєвропейський університет – це не Оксфорд і не Сорбонна. Його диплом – це не картка, яка відкриває усі двері. На жаль, часто українці так хочуть відправити дитину в ЄС, що забувають про це.

В результаті – дарма витрачені гроші, освіта, гірша за українську, і розгублене, але вже наче і доросле чадо.

Цей текст – про те, як так виходить, і що робити, щоб і вам особисто, і Україні отримати максимальний зиск від вищої освіти за кордоном – або вищої освіти взагалі.

Візьмемо, до прикладу, українське студентство у Словаччині. Кількість українських студентів тут збільшилася в 10 разів за останні 5 років. Це через те, що всі розумні їдуть учитися за кордон? Дослідження показує: ні, швидше справа в тому, що тут дешево жити, за умови знання словацької не треба здавати ЗНО або вступні іспити, а також близько їздити додому.

Читайте також: Українські університети втрачають абітурієнтів

За даними дослідження аналітичного центру CEDOS, більшість студентів виїжджають на навчання до Словаччини через бажання отримати диплом (67,5%) чи знання (48,7%) для працевлаштування в ЄС.

При цьому українське студентство у Словаччині частіше обирає соціальні або гуманітарні науки і не поспішає вступати на спеціальності зі сфери IT. Але саме на останні існує стабільний попит на словацькому ринку праці. На ринку ж ЄС, за даними Євростату, все більше попит на працівниць і працівників у сфері соціальної роботи – знову не соціологія і не гуманітарії.

Також результати онлайн-опитування показали: лише кожен третій український студент у Словаччині володіє мовою на рівні, що підходить для навчання в університеті.

Коли недостатньо знають мову – гірше засвоюють навчальну програму, тобто погано вчаться. Крім того, через невисокий рівень знання мови, українським випускникам словацьких університетів важче конкурувати з носіями словацької на ринку праці, коли вже випустяться.

Ще однією проблемою для українського студентства у Словаччині стає медичне страхування. Популяризатори словацької освіти в Україні зазвичай не згадують тему страхування. Звісно, адже українці не можуть користуватися безкоштовним державним страхуванням, а комерційне є надто дорогим.

У результаті, частина студентства залишається без медичного забезпечення взагалі. Респондент в дослідженні згадує історію української студентки, яку довелося транспортувати в Україну у дуже важкому стані: вона не була застрахована, а грошей на платне лікування у Словаччині не вистачало.

Отже, невдала спеціальність, незнання мови, відсутність медичного забезпечення. Що це означає для України? Перша думка: звичайно, те, що досить багато з цих людей змушені будуть повернутися.

Але, якщо глянути глибше, то ні. Це може означати, що вони працюватимуть у ЄС, якщо вони того хочуть. Просто зовсім не на тих роботах, які вимагають вищої освіти.

А це, в свою чергу, означає, що українські сім'ї витратили дарма купу грошей на кілька років утримання студентки чи студента в університеті – в результаті ж бо всеодно отримали заробітчанина. Українська економіка втратила ці ресурси. А українські університети втратили частину абітурієнтів.

Хто і що може зробити?

Якщо хочете, щоб навчання за кордоном справді вартувало бюрократичної тяганини, грошей на переїзд і харчування-проживання в іншій країні – обирайте хороші університети, готуйтеся і вступайте туди. З іспитами. Не тягнете – краще залишіться в Україні. Все ж таки простіше підготуватися рідною мовою, і проживання тут буде дешевше. Українським абітурієнтам, які їдуть на навчання заради подальшого працевлаштування, варто обирати спеціальності, які є більш затребуваними на ринку праці там, куди вони їдуть.

Якщо план – залишитися у Словаччині, то варто ознайомитися з прогнозами розвитку ринку праці Центру праці, соціальних справ і сім'ї Словацької Республіки.

Якщо ж план – працевлаштування в інших країнах ЄС, варто обрати спеціальності, затребувані там. Для цього можна використати, наприклад, аналітику Євростату щодо зростання попиту на ринках праці в країнах ЄС – ось цю та подібні. До того ж, українські органи влади, зокрема, МОН і МЗС, могли б займатися інформуванням щодо перспективних на глобальному ринку праці спеціальностей серед українців.

Майбутнім студентам словацьких ЗВО автори дослідження рекомендують заздалегідь потурбуватися про опанування мови на рівні, достатньому для академічної сфери. Представники МОН та МЗС України, у свою чергу, могли б зайнятися адвокацією жорсткіших мовних критеріїв відбору українських абітурієнтів у словацькі університети.

Майбутнє студентство та їхні батьки мають заздалегідь планувати витрати з урахуванням медичного страхування.

Ні, я пишу ці поради не для того, щоб всі найрозумніші виїхали. Ймовірно, завдяки такій інформаційній кампанії частина українських абітурієнтів усвідомить, що для отримання дійсно якісної освіти й успішного працевлаштування у ЄС потрібно докласти значно більше зусиль, аніж здається. І що, можливо, якісна українська освіта краща за посередню словацьку, а зусиль вимагатиме менше.

Читайте також: Україна – це країна з широкими можливостями для виховання і освіти дітей

Трава зелена не на іншому боці планети, а там, де її поливають!

Урешті, за даними опитування, майже чверть студентів ще не вирішили, що вони робитимуть після закінчення навчання. Тому МОН та МЗС мають працювати з тими, хто виїхали. Вони ще й самі не знають, чи це назавжди – давайте покажемо їм, чому варто повернутися.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram