Якщо Росія – держава-агресор.

За міжнародним (Резолюція ГА ООН 3314 1974 року) та національним (Закон України про оборону, ст. 1) правом Російська Федерація є агресором, що веде злочинну війну проти України.

Те, що керівництво України не реагує на акт збройної агресії проти України з боку іншої держави в спосіб, передбачений українським законодавством, неодмінно розглядатиметься в суді в контексті звинувачень високим посадовцям за цілим спектром посадових та інших тяжких злочинів. Власне, іншого способу на шляху до правової держави не існує. Тим більше, теперішня ситуація, якщо продовжувати тримати голову в піску, може бути лише початком зовнішнього силового відторгнення територій держави. Якщо віддали дві ділянки, то чому не віддамо третьої? За логікою влади, у кого більше танків (ракет, літаків, гармат, солдатів?), з тим воювати неможна. Отже, за тією ж логікою, вкладайте гроші в танки, і українська земля чекає на вас?

Сьогодні Україна просто провокує на агресію проти себе, адже війну неможливо виграти без воєнного стану і стану війни. Можна сказати, що країни Європи могли б уже висловлювати стурбованість саме такою несумісною з міжнародним правом поведінкою офіційного Києва. Адже країна, що толерує зовнішню агресію, сприяє цій агресії, створює небезпечний прецедент і загрожує світу всім тим, що буває внаслідок війни. Світ якось мусить реагувати на поведінку держави, влада якої заохочує агресора й веде з ним – поза будь-яким контролем – якісь конфіденційні перемовини.

Читайте також: Ми забули, що Україну планували розділити на три частини

Цілком можливо, що саме з метою забезпечення безпеки на європейському континенті, аби уникнути найстрашнішої екологічної катастрофи, ЄС одразу після побудови обхідних газогонів почне тиснути на Банкову, щоб потрохи позакривати українські АЕСи. Адже територія держави, яка боїться або не хоче з інших причин захищатися, це перспективний театр воєнних дій (ТВД). І не один раз. Отже, аби уникнути екокатастрофи, в Україні слід ліквідувати АЕСи. Під кредити, гранти й запевнення у цілковитій підтримці українського суверенітету й територіальної цілісності. Як завжди. Сподіватимемося, що елейна промова у ВР Д.Туска не була прозвістком чергового етапу такої європейсько-російської політики на забезпечення екологічної безпеки в Європі та задоволення інтересів Москви. Зрештою, в РФ ніколи не приховували, що не проти, аби кілька західноукраїнських областей інтегрувалися хоч у ЄС, хоч у НАТО.

Але хотілося сказати про інше. У нас у якомусь законі чи то про ЖКХ чи то про якісь "території" наші сміливці у парламенті таки обізвали Росію агресором. І оскільки це закон України, то, в певному сенсі, й цього достатньо. По-перше, аби органи влади, оборонні й безпекові структури уже ставились до РФ як агресора (тобто, до держави, що веде війну з Україною), навіть якщо та чи інша посадова особа відмовляється виконувати посадові обов'язки і навіть закони України. Тобто, злочинні діяння (дії і/або бездія) вищої посадової особи не може бути виправданням для інших посадових осіб, навіть якщо вони отримали від президента злочинний наказ (напр., як це було в Криму). Карна відповідальність – індивідуальна, і про це, дай Бог, кожен із теперішніх "безпекових менеджерів" ще довідається.

Читайте також: Білорусь потрібна Москві як плацдарм наступу на Центральну Україну й Київ

По-друге, що заважає нашим мужнім обранцям напередодні парламентської кампанії прийняти чудовий закон, котрий би зобов'язав усі ЗМІ, а також органи влади й приватних осіб у публічних виступах, у будь-яких письмових документах тощо щоразу, коли згадується слово "Росія" або словосполучення "Російська Федерація", робити додаток "держава-агресор". І було б тоді: "Ми за мир з Росією, котра є державою-агресором", "з РФ як державою-агресором можна шукати лише дипломатичні шляхи", "президент України вночі провів таємні переговори з представником РФ – дежави-агресора", "торгівля з Росією, яка є державою-агресором, збільшується", "треба подбати про права українців, котрі працюють у РФ - державі-агресорові", "особисті підприємства нашого президента на території РФ (держави-агресора) працюють, але не так би, як хотілося".

Якщо це було б смішно тим, кого укр. народ незмінно тримає у владі, то, принаймні, це допомогло б краще розуміти ситуацію дітям у школі на уроках історії, де вони б уже змалку розуміли, що агресор – це агресор, а не "торгівельний партнер" або ще казна-хто інший. А оскільки ця війна – надовго, то хоч би дали шанс наступним поколінням викарабкатись із цієї ганьби й пропащості.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram