Декілька явних недоліків законопроекту, який запропонував уряд

Останній тиждень у ЗМІ та соцмережах не вщухають бурні обговорення законопроекту Мінсоцполітики та того, як Держпраці буде штрафувати роботодавців, які оформляють працівників ФОПами.  Суспільство розкололося на два табори. Одні кажуть, що ФОПи – це зло і внутрішній офшор, який треба закривати. Інші говорять про свободу договору і  те, що на працівниках ФОПах тримається економіка, зокрема, вся ІТ-індустрія. Днями міністр соцполітики зазначив, що законопроект не торкнеться ІТ-індустрії і цей бізнес може спати спокійно. А кого ж тоді торкнеться законопроект? І про що в ньому мова?

Законопроект має внести зміни в Кодекс законів про працю і встановити конкретні ознаки, за яких договірні відносини з фізичною особою можуть вважатися трудовими, і за наявності яких можна отримати штраф від Д ержпраці за неоформленого працівника.

Тобто законопроект направлений не тільки на ІТ-галузь, а на будь-які договірні відносини між умовним роботодавцем та фізичною особою, незалежно від того ФОП це чи не ФОП.

В Україні укладення цивільно-правових договорів (ЦПД) між роботодавцем та фізичною особою є досить поширеним явищем. ЦПД використовує аграрний, будівельний, ресторанний та інші бізнеси.

Читайте також: ФОП-2019: потенційні ризики

ЦПД  зручний інструмент для того, коли потрібно залучити особу для разової чи короткострокової роботи, або під певний проект.

Наприклад, для чого агровиробнику оформляти в штат працівника на два тижні на період збору урожаю, чи будівельній компанії на фарбування фасадів, якщо це займе кілька днів? Для чого наймати на роботу прибиральницю, яка приходить двічі на тиждень у зручний для неї час, щоб витерти вікна в офісі?

Дійсно, не зовсім логічно працевлаштовувати таких осіб, проте з ними можна офіційно укласти договір, у якому визначити конкретні роботи, конкретний результат та оплату, а після цього сплатити всі податки.

Зараз такі відносини носять напівлегальний характер, тому що у випадку перевірки Держпраці, можна отримати штраф, як за неоформленого працівника. Проте роботодавець може піти до суду і довести, що він уклав цивільно-правовий договір про виконання конкретних разових робіт.

Якщо ж приймуть законопроект, який пропонує Мінсоцполітики, то оскаржити в суді штраф Держпраці буде неможливо, бо можливість укладати такі договори суттєво знизиться.

Читайте також: Подвійне оподаткування. Що змінилося для українського бізнесу

Наприклад, компанія робить ремонт і їй потрібно найняти особу, щоб змонтувати електропроводку в офісі. Оплачувати готівкою компанія не може, а тому хоче зробити все офіційно. Роботи будуть виконуватися у кілька етапів, спочатку це проведення проводки, наступний етап - монтаж коробок, розеток і світильників. Кожен етап оплачується окремим актом, тобто буде мінімум два платежі. Фактично робота виконується за кваліфікацією електрик під контролем замовника. Робота виконується у приміщенні замовника та з матеріалів замовника.

Якщо проаналізувати законопроект Мінсоцполітики, то вищеописані відносини підпадають під ознаки трудових, як мінімум за чотирма пунктами. А тому компанія, якій треба було підвести  електрику в офіс, мала б оформити такого електрика в штат за трудовим договором. Бо якщо в такій ситуації компанію перевірить Держпраці, то вірогідність отримати штраф – 100%.

Що ж буде робити бізнес, який хотів у таких випадках працювати, хоч якось офіційно? Відповідь проста – будуть шукати варіанти отримання готівки та будуть платити в конвертах.

Що ж мав би запропонувати уряд у такому випадку? Актуальні норми, які б враховували потреби ринку в найманій робочій силі. Законопроект обмежує можливість бізнесу залучати робітників під окремі проекти на договірних відносинах.

Ось декілька явних недоліків законопроекту, який запропонував уряд. Прив’язка до періодичності платежів (два і більше) необґрунтована, адже протягом тривалого часу (одного року) підрядник кілька разів може залучатися до виконання робіт. Робітник може офіційно отримувати кошти від одного замовника, а від інших отримувати готівкою, і тоді виплати від такого одного замовника і будуть єдиним джерелом доходу робітника. Тому прив’язуватися до єдиного джерела доходу також неправильно. Підрядники зазвичай виконують роботи в приміщенні замовника і з його матеріалів. Тому стверджувати, що виконання робіт в приміщенні замовника є ознакою трудових відносин, знову ж таки несправедливо.

Звичайно, боротися з тіньовим працевлаштуванням потрібно, проте не такими методами.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram