Якось я навіть не пам’ятаю такої от соціальної включеності у вибори. Мене нещодавно запитали про те, чий я бот, і приписали мені фобію до доброго десятка політичних персон.

Якийсь час крайнощів, коли ти не можеш мати просто свою точку зору, свої переконання, свої уподобання; коли ти обов’язково маєш бути або чиїмсь ботом й автоматично чиїмсь фобом.

Отак от, лайкнув пост Петра Порошенка – порохобот. Поржав із борда Вілкула – вілкулофоб. Наступного дня поставив гнівний смайлик Порошенку – усе тебе списали в порохофоби й автоматично внесли в реєстр юлеботів, і вже ніхто й не згадає, що ще два дні тому ти вліпив на сторінці ЮВТ із десяток гнівних коментів.

Якісь і справді страшні часи крайнощів. Я аж мусила полізти в словники, щоб розібратися із цими суспільними феноменами і значеннями цих неологізмів.

Читайте также: Среди кандидатов нужно выбирать только тех, кто не врет

Так от словники дають таке визначення ботів – це спеціальна програма, що виконує автоматично і / або, за заданим розкладом, які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Зазвичай боти призначаються для виконання роботи одноманітної й повторюваної, із максимально можливою швидкістю (очевидно, набагато вищою за можливості людини). Потім я уточнила ще й у фахівців, і таки підтвердилося, що бот у класичному розумінні таки не людина.

Тобто, якщо ви створили десяток ботів, які будуть одноманітно лайкати ваші поетичні експерименти й коментувати їх якось однотипно типу: "Поет Кузьменко – молодець", "Дуже вишукано", "Так мило" тощо – це будуть саме боти. Якщо під ваші поетичні експерименти прийде жива людина, яка любить котиків, у суботу варить борщ, співає в душі, ходить на роботу, іноді стрибає в калюжі, радіє, сміється, змінює колір волосся, вечорами дивиться серіали… Так от, якщо отака от людина прийде й під вашим поетичним експериментом напише вам захопливий коментар –  то це вже буде саме людина зі своїми оригінальними, іноді дивними, але своїми смаками, а ніякий не бот.

Про ботів у нас доволі справедливо заговорили в 2014 році – тоді, коли Ольгінська фабрика запустила цілу армію таких от автоматизованих цифрових ботів, які коментували однотипно й інколи навіть недоречно. Створювали таку собі інформаційну масовку, інформаційний шум. Тоді ми виловлювали таких ботів мережею, доводили, що то таки не справжні люди, а боти, сміялися з них. І от раптом, через кілька років, живих й однотипних людей, які може навіть у ноти не попадають, коли верещать у  душі, зачислили в боти.

Якщо ж перейти до фобів, то там теж цікава історія і плутанина понять. На моїй пам’яті мода зараховувати в фоби виникла в 2014 році, і прийшла якраз пішим ходом із Росії. Тоді було модно всіх, хто критично висловлювався проти політики Росії, проти дій її політиків і просто громадян, записувати в русофоби. Із того часу й жарт, "який із тебе українець, якщо ти не був русофобом". Поняття "фоб" у словниках немає, а от слово від якого воно походить – "фобія" – там точно є, і пояснюється як хворобливий страх, ірраціональний, інтенсивний і постійний.

Чи відчували ми тоді, ще в 2014 році, такі відчуття проти Росії і росіян? Ні, страх у нас був іншого порядку, але боялися точно не тих, хто називав нас русофобами. Ми лютували, критикували, злилися, ображалися, зневажали й насміхалися, але ніякого ірраціонального страху там і близько не було. То чому із часом ми таки й у своєму інформаційному полі стаємо фобами, тоді, коли доволі обґрунтовано й стримано критикуємо когось?

Можливо тому, що постаючи перед кимось із іншою точкою зору, з іншими поглядами, коли не можемо їх ідентифікувати як подібних, то мусимо якось знеособити. Відібрати в них якесь навіть право на людський погляд й емоцію, типізувати їхні почуття, відчуття і сприйняття.

Читайте також: Почему в кандидатов у президенты должны быть аполитичные эксперты

І все – перед вами уже не людина, яка із тих чи інших причин підтримує когось із кандидатів, а цифрова якась фігня – бот. Про що з ним говорити?! Перед вам не людина, яка критикує когось із кандидатів, а фоб зі своїми ірраціональними страхами. Що ж його далі слухати, як він просто фоб?!

Саме тому, цьогорічні вибори мені здаються таким собі протистоянням фобів і ботів. І кумедно те, що іноді навіть люди схожих інтересів і поглядів постають у цьому протистоянні. Кумедно й прикро, бо спільність поглядів уже не об’єднує.

P.S.: Звичайно, сучасні політики часто використовують у просуванні своїх меседжів ботів. Їх досить легко відстежити за однотипними аккаунтами, пустими власними сторінками, або ж там будуть лише кілька репостів без дописів та схожі один на одного коментарі. А от жива людина, яка пише схвальний допис на ім’я когось із кандидатів, може бути на вашу думку дурнем, падлюкою, негідником, і взагалі ким завгодно, але не ботом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram