Хотілось би буквально кілька слів сказати критикам і ненависникам Закону про мову у fb.

Ви коли сьогодні пишете про "ущемления" та розмаїті катастрофічні наслідки цього закону для себе і своїх мовних прав, чомусь забуваєте одну принципову річ.

Демократія – не лише голосування "по приколу" раз на п'ять років або оприлюднення своєї незалежної аналітичної позиції у ваших fb-акаунтах, яку часом не відрізниш від звичайного незадоволеного буркотіння та ячання.

Читайте також: Сповідь україномовної киянки

Демократія – це також участь у політичних акціях і загалом у житті країни. Це, зрештою, публічне, свідоме і чітке формулювання позиції. Бо ви – такий самий сеґмент громадянського суспільства, як і прихильники цього закону, які сьогодні масово вийшли під Верховну Раду і весь цей час закликали ухвалити цей закон.

Я розумію, звісно, що у вас із цим проблеми, тому що ставати в одні лави з колишніми регіоналами у вигляді їхньої масовки – відверте "западло".

Читайте також: Що не так із реакцією Зеленського на мовний закон

Але цей закон, нагадаю, було подано 2017 року. Надворі вже 2019-й. Два роки ви мали на формування антимовного фронту. Два повні роки. На власні пропозиції, зміни, доповнення і просто пояснення своїх фобій і страхів – реальних чи віртуальних.

То чому ви не виходили до Верховної Ради як вільні громадяни? Чому не організовувались у незалежні групи і рухи, якщо насправді вбачали в цьому законі щось катастрофічне для себе і своїх мовних прав? Чому не стали силою, до якої, можливо, і дослухаються? Ви насправді чекали, що проросійські депутати Новінський і Шуфрич захистять ваші мовні права, а тисячі безглуздих правок від "Опоблоку" загальмують ухвалення та підписання – і все залишиться так, "как было раньше"?

Час дорослішати. Приколів більше не буде.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram