Заяви колишнього голови УПЦ КП про те, що Київський патріархат насправді продовжує існувати, дивна історія зі збором ієрархів розпущеної церкви без запрошення митрополита ПЦУ тільки на перший погляд можуть здатися сторонньому спостерігачеві боротьбою церковних амбіцій.

Насправді це сигнали системної кризи, яка з кожним днем ​​посилюватиметься й охоплюватиме нові й нові сфери державного та суспільного існування.

Ні для кого не є секретом, що Філарет не був задоволений компромісом, результатом якого стала поява канонічної Православної церкви України. Незадоволений насамперед із двох причин. Перша – тому що завжди вважав, що керувати цією церквою може тільки він і ніхто інший. І друга – бо не був задоволений запропонованим Константинополем церковним статутом, який значно відрізнявся від звичного, московського. Досвідчений церковний політик Філарет робив усе можливе, щоб відстояти свої позиції – але змушений був змиритися з компромісом іще й тому, що на цьому наполягала влада. За великим рахунком, якби не та робота, яку здійснили Петро Порошенко та його адміністрація, історія з автокефалією закінчилася б такою ж поразкою, якою вона завершилася за Віктора Ющенка. 

Читайте також: Кому вигідне відокремлення УПЦ КП і чи заберуть Томос

Президент зробив усе, щоби "задобрити" роздратованого церковника – саме Філарета назвали батьком нової канонічної церкви, йому присвоїли звання Героя України та неіснуючий у статуті ПЦУ титул почесного патріарха. Але Філарет тому й Філарет, що перші секретарі ЦК і президенти приходять і йдуть, а він залишається.

Тепер, коли нового українського президента та багатьох його виборців взагалі не цікавить питання самостійної церкви й української ідентичності, можна хоча би спробувати відмовитися від компромісу, повернути собі владу, переписати статут, знову перетворити церковне керівництво на "політбюро" – тобто зробити все те, чого не можна було зробити за попереднього голови держави. І я зовсім не виключаю, що в Філарета все вийде, як виходило досі – нехай навіть ціною нового церковного розколу й маргіналізації, якщо не зникнення, української канонічної церкви. Філарет у своєму вмінні вибудовувати церкву під власні інтереси не раз перегравав сам себе – переграє і цього разу.

Річ, звісно, не в цьому видатному церковному політикові, а в політичному процесі як такому. Багато хто навіть не уявляє собі його складності й філіграності, не розуміє, скільки перешкод потрібно подолати для вирішення навіть найпростішого питання, як особиста щоденна залученість і самого президента, і його співробітників потрібна для ухвалення цілої низки рішень. І як просто все зруйнувати навіть не якимись невмілими діями, а просто невтручанням у процеси. І, звичайно ж, це стосується не лише церкви. Церква – окремий випадок. Просто в Філарета – блискуча інтуїція, він одним із перших зрозумів, що тепер можна. А вже за кілька тижнів це зрозуміють і люди без будь-якої інтуїції.

Читайте також: Коломойський почав просувати план Медведчука – Волошина

І тоді на очах наших здивованих співвітчизників повертатимуть на карти імена радянських "героїв", ухвалюватимуть реваншистські судові рішення, програватимуть міжнародні судові процеси, пригальмовуватимуть фінансові кредити. Зовсім не тому, що новий президент робитиме якісь неправильні заяви або тиснутиме на суди. Ні, заяви будуть правильними, тиску ніякого не буде, ніхто у владі просто не розумітиме, за яку "ниточку" треба смикати в тому чи іншому випадку. І "ниточки" смикатимуть дуже різні люди в дуже різних напрямках – як зараз у церковних справах. А після парламентських виборів цей хаос тільки посилиться, тому що президент або отримає контроль над таким самим дезорієнтованим урядом, або втягнеться в конфлікт із новим депутатським корпусом і Кабінетом міністрів.

У такому хаосі сформуються абсолютно нові правила гри, в якій перемагатиме той, хто атакує першим, не замислюючись про довгострокові наслідки своїх дій, намагаючись захистити свої інтереси за всяку ціну й на короткій дистанції. Філарет до формування таких правил уже приступив.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram